На останній сесії Київради було ухвалено рішення надати статус пам'ятки природи вісьмом деревам. Заяви щодо цього подавали Київський еколого-культурний центр та дружина охорони природи міста Києва "Зелене майбутнє". Саме вони постійно складають науково обґрунтовані списки таких зелених старожилів задля їхньої охорони. До переліку увійшли ясени та каштани із заповідника "Софія Київська", три верби з урочища Вербняки, столітній ясен, що росте на Лабораторному провулку, і Сирецький дуб на вулиці Черкаській. Списки дерев, котрі ще очікують надання статусу пам'ятки природи, природоохоронні організації також уже склали.
Минулого четверга на сесії Київради прийняли рішення надати вісьмом деревам статус пам'ятки природи. До цього списку увійшли київські дерева-старожили із щонайменше сторічною історією. Серед них Сирецький дуб, який уже 300 - 350 років росте на вулиці Черкаській, 11. Також природоохоронними об'єктами столиці стали два ясени, вік яких вчені вимірюють не менше ніж у 100 років, і такий же кінський каштан. Ці дерева зараховують до групи софійських довгожителів, адже ростуть вони на території Національного заповідника "Софія Київська". Перелік доповнили ще три білі верби: Велетень заплави, Гниленька і Козацька. Перші дві ростуть в урочищі Вербняки і ще одна в урочищі Городище в Деснянському районі. "Ветераном" визнано і 100 - 150-річний ясен, що росте на Лабораторному провулку, 18. Його назвали Віковим фортечним ясеном.
Головному управлінню охорони навколишнього середовища столиці доручили забезпечити належний догляд та охорону цих зелених велетів. "Це означає, що відтепер ці дерева стали охоронятися законом і називатися природоохоронними об'єктами. До цього списку вносять дерева цінних порід, яким виповнилося 100 років. Їхнє коло щороку розширюється і доповнюється. Над цим працюють фахівці. Кожну таку пам'ятку природи обносять невисоким парканом і прикріплюють відповідну табличку", - розповів голова Управління охорони навколишнього середовища КМДА Володимир Трокоз. Він також додав, що на догляд за деревами виділятимуть кошти і проводитимуть тендери. У переліку природних пам'яток столиці налічується 50 дерев, особливий статус яких Київрада затвердила останнім часом.
Київські захисники столітніх дерев
Перелік дерев подавали до захисту Київський еколого-культурний центр та студентська дружина охорони природи міста Києва "Зелене майбутнє". Саме вони вже багато років стежать за життям і ростом віковічних столичних дерев, лікують і всіляко захищають їх. Ці організації постійно готують списки зелених старожилів і просять затвердити їх як пам'ятки природи. Співпрацюють і з науковцями, які дають відповідні обґрунтування.
"Ми постійно взаємодіємо зі згаданою студентською організацією, і цього разу серед дерев-претендентів були саме вісім. Ми повинні охороняти їх, бо вони старі й уражені. А мало хто на це зважає, бо, як кажуть, нема людини - нема проблеми. Так і з деревами - часто їх легше просто спиляти", - розповів голова Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
Він також зазначив, що центр постійно лікує зелених "ветеранів" та заохочує до цього спонсорів і всіх небайдужих. Проблемою є те, що у великих деревах утворюються широкі дупла, куди скидають сміття, підпалюють.
За два роки роботи Київський еколого-культурний центр домігся, щоб 30 деревам надали статус пам'ятки природи. Володимир Борейко навів приклади світового досвіду в галузі захисту довкілля. Так, у Кишиневі дерев-старожилів під опікою перебуває 70, у Польщі - 15 тисяч, у Великій Британії - 22 тисячі, а по всій Україні - тільки 3 тисячі. Пан Борейко розповів також про ті дерева, які очікують надання почесного статусу. Це шість дерев, що ростуть на території Київського зоопарку, зокрема 200-річна черешня та Перунів дуб. Його вважають останнім деревом із священного дубового гаю на Шулявці.
У дружині охорони природи "Зелене майбутнє" розповіли, що вже давно співпрацюють із Еколого-культурним центром, шукають дерева та готують наукові обґрунтування для визнання їх пам'ятками природи. "З наших заявок у цьому списку п'ять троєщинських дерев. На жаль, багато хто з місцевих мешканців нешанобливо ставиться до цих рослин: розпалюють під ними багаття, смітять. Але відтепер вони охоронятимуться законом, їх обнесуть парканом", - зазначила заступник голови "Зеленого майбутнього" Наталя Шевченко.
Історія столичних старожилів
Три троєщинські верби, що в Деснянському районі, ростуть ще з XVIII сторіччя. Вони бачили історію ще з часів резиденції київських князів, що була тоді на цій території. На тому місці планували робити містечко на честь проголошення незалежності України, але його так і не звели. Відтепер старі верби охоронятиме закон.
Дуб, що росте на вулиці Черкаській, 11, - один з найстаріших столичних "мешканців". Його вік природознавці вимірюють майже у п'ять століть. Він пам'ятає українських гетьманів. Найстарішим київським дубом вважають Дуб Клістера, якому до 700 років.
Старожили Національного заповідника "Софія Київська" - два ясени та каштан - бачили ще російських царів. Дивом досі вціліли. Тамтешні ясени - найстаріші у Києві. Однак, за словами завідувачки сектору ландшафтно-паркового господарства заповідника Наталії Капінус, жодного документального підтвердження історії цих дерев не знайшли. За деревами доглядають: на одному ясені встановили навіть спеціальну новітню систему канатів, щоб гілки, розгойдуючись не завдали шкоди стовбуру.