Центр Києва обігріває довоєнна теплостанція. 3 райони можуть залишитися без тепла

Часті аварії тепломереж у Києві річ закономірна. Та й не дивно - 70% обладнання енергосистеми зношене. На тепловій станції, що обігріває центральні райони Києва, працюють котли, встановлені у 1937 році. Коштів, які сплачують споживачі, вистачає лише на оплату газу. Реконструкцію системи фінансували щорічно лише на 20-30% від потреби. Що можна зробити, аби місто не залишилося без тепла, вивчатиме спеціальна робоча група Київради. Висновки оприлюднять 22 жовтня. До того часу очікують нової ціни на газ, а відповідно, й прогнозують нову вартість комунальних послуг.

Попри те, що розпочинається опалювальний сезон, Кабмін досі не визначив ціну газу ні для споживачів, ні для енергетиків. Тому невідомо, скільки грошей потрібно буде затратити, щоб обігрітися взимку. Тим часом спеціальна робоча група Київради розпочала вивчення технічної готовності столиці до зими.

"Головне наше завдання - проаналізувати ситуацію, врахувати всі проблеми і напрацювати висновки, як підтримати енергосистему міста",- зазначив голова робочої групи Юрій Бондар.

Першим об’єктом перевірки стала теплова станція №1. Звідти гарячу воду подають у Шевченківський, Печерський, Голосіївський та Солом’янський райони. Через активну розбудову кількість споживачів постійно зростає, а з ними й навантаження. Попри це, як розповів директор теплових мереж "Київенерго" Володимир Семенов, на станції експлуатують обладнання ще з часів її відкриття - 1937 року.

"Обладнання зношене на 100 відсотків. Щоб не виникло серйозних проблем із теплозабезпеченням названих районів, реконструкцію слід провести у найближчий час",- зазначив пан Семенов. Насправді ремонт уже розпочали. Замінили димову трубу, демонтували три старовинних котли. Нині потрібно встановити нову систему хімічної очистки води. Однак роботи зупинилися через недостатнє фінансування. Загалом на всі роботи на станції потрібно понад 1 млрд грн.

Перевірили вчора й кілька теплових пунктів, з яких гарячу воду розподіляють на будинки. Здебільшого труби на них діряві, а насоси час від часу зупиняються. Побували депутати і на відремонтованому ТП. Обладнання стоїть нове та зарубіжне, тож і втрати мінімальні. Однак реконструкція пункту, який обслуговує два багатоповерхових будинки, обійшлася у 300 тис. грн.

Практично автономна система теплопостачання облаштована на вулиці Нововокзальній, 19. Там 2004 року побудували сучасну котельню з використанням німецьких технологій. Об’єкт обслуговує автоматизовано лише один диспетчер. Зведення такої котельні коштує приблизно 4 млн, а окуповується вона впродовж 5 років. Загалом же в місті майже 300 котелень, кожна має півстолітній вік. 20 % газу там спалюють, "обігріваючи повітря".

"Понад 70 відсотків мереж зношені. Ми використовуємо ресурси ще радянських часів, впродовж 10 років виділяючи лише 20-30 відсотків коштів від потрібних на реконструкцію",- розвів руками Юрій Бондар. Крім недостатнього фінансування, на систему енергозабезпечення Києва чекає новий удар - зростання ціни на газ. До цього на нього витрачали всі кошти, що надходили від споживачів. На більше їх не вистачає.

"З 1 листопада ціна газу Указом Президента для енерговиробників може зрости для промислових підприємств з 700 до 1500 грн за тис. кубів",- зазначив голова робочої групи. Так само досі Кабмін не повідомив, скільки коштуватиме газ для населення. Від цих обставин залежатиме, наскільки зросте вартість комунальних послуг для населення. Свої висновки, що потрібно робити в сфері ЖКГ міста, аби не опинитися в кризовій ситуації, робоча група оприлюднить 22 жовтня.