Олександр Мельниченко: "Воля-Кабель" має затямити, що не кияни для них, а вони - для киян"

Перший заступник голови Антимонопольного комітету України обіцяє вже у листопаді оприлюднити результати розслідування дій монополіста

З початку літа оператор "Воля-Кабель" почав масово відключати киян від аналогового сигналу. Таким чином один із найбільших надавачів послуг кабельного телебачення в Києві намагається примусити споживачів перейти на цифрове мовлення. Дії "Волі" викликали у киян хвилю обурення та стали предметом розгляду в Антимонопольному комітеті України. Своїм баченням ситуації навколо кабельного провайдера з "Хрещатиком" поділився перший заступник голови АМКУ Олександр Мельниченко.

- Що саме не подобається киянам у діях "Волі-Кабель"?

- Кияни скаржаться на утиски їхніх прав та інтересів під час переходу з аналогового мовлення на цифрове. Є нарікання на те, що "Воля" відключала від кабельного сигналу тих, хто досі не погодився на "цифру", хоча у споживачів послуг цього провайдера ще є час. Адже перехід на "цифру" має здійснитися до 1 лютого 2009 року. Дата визначена Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. Однак ми вимагаємо перенесення цього терміну принаймні на один квартал, щоб люди могли спокійно підготуватися. До АМКУ надійшло приблизно 340 скарг загалом. Але якщо порахувати всі скарги, що надійшли до Нацради, до call-центру столичної мерії і до профільних управлінь КМДА, вийде величезний і не дуже приємний масив. Тому ми порушили справу проти "Волі-Кабель", нині ведемо розслідування. В межах своїх повноважень АМКУ зробить усе, аби об'єктивно розібратися з "Волею", щоб вона не нагуляла монопольний жирок. І якщо він є, то наше завдання вжити чітких заходів, як у хірурга, і зняти його.

- Що стане предметом розслідування, яке почав АМКУ?

- Дії "Волі" мають ознаки порушення конкуренційного законодавства. Під час розгляду справи ми відстежимо поведінку та проаналізуємо тарифну політику "Волі". Скажімо, соціальний пакет "Україна" в аналоговому мовленні у них коштує 22 гривні на місяць. А вартість цифрового соціального пакету "Україна" - вже 18 гривень. Начебто маємо радіти з цього приводу. Але для переходу на "цифру" потрібно придбати декодер за майже 300 гривень або орендувати його. Місячна оренда коштує 9,90 гривні за подачу сигналу на один телевізор. Для того, хто має достатній рівень зарплати, ціна невисока. Але пенсіонери та інші соціально незахищені верстви населення потребують підтримки. Безперечно, "Воля" надає пільги певним категоріям незахищених киян. Але є ще тисячі осіб, які не підпадають під соціальну опіку "Волі". На що розраховувати їм? Тож АМКУ має ретельно проаналізувати економічну складову тарифів "Волі". Цього не можна зробити миттєво, адже нам потрібно детально проаналізувати стан ринку кабельного телебачення. А тут працює не лише "Воля".

- У чому причини появи на ринку такого монополіста як "Воля-Кабель"?

- Сама по собі монополія - це не зло, а певний стан ринку. Ринок кабельного телебачення є дуже привабливим, але потребує і значних інвестицій, і технологій. Але якщо через кон'юнктуру ринку такий суб'єкт з домінуючим становищем і з'явився, то держава має працювати з ним особливо прискіпливо, що, зокрема, робить АМКУ. Тоді підприємства краще усвідомлюють свою соціальну роль і те, як слід поводитися на ринку.

- Як вважаєте, "Воля" свою соціальну роль усвідомлює?

- Думаю, що так. Принаймні їхній менеджмент справляє враження інтелігентних людей, які засвідчують, що усвідомлюють своє соціальне призначення. Тобто розуміють, що не кияни існують для них, а вони - для киян. І ми дуже сподіваємося, що це розуміння цілком щире. Тому нині маємо дочекатися завершення розслідування. Сподіваюся, це станеться в листопаді. Тоді ми організуємо публічне засідання, на якому спробуємо вибудувати таку модель рішення, яка відповідатиме й інтересам киян, і суб'єкта господарювання.

- Тобто до завершення розслідування ще місяць. Як наразі кияни можуть себе захистити у ситуації з "Волею"?

- Є три установи, які можуть вживати різних заходів. Ключовою, на мій погляд, залишається Нацрада з питань телебачення. Вона надавала ліцензію оператору, вона може її забрати. У неї є реальні засоби впливу, зокрема, й на "Волю". Друга установа - Держспоживстандарт, котрий відповідає за якість послуг. Третя - Антимонопольний комітет. Ми, до слова, намагаємося миттєво реагувати на скарги. Якщо це наша компетенція, включаємо власні механізми реагування. Якщо компетенція іншого органу влади - передаємо скаргу їм. На мою думку, варто також писати і до "Волі". У них є спеціальна система приймання таких скарг чи заяв. До того ж це їхній моральний обов'язок - реагувати на звернення споживачів.

- Чому, на вашу думку, встановлено такий швидкий термін переходу на цифру - до 1 лютого 2009 року?

- Чому Нацрада встановила такий термін, треба запитати у її представників. Але думаю, що Нацрада керувалася насамперед інтересами держави. Адже в Україну мають якнайшвидше прийти передові технології. До того ж, технічні засоби, що обслуговують аналоговий сигнал, також мають свій термін використання. Та й питання переходу на "цифру" все одно мали вирішувати - рано чи пізно. На моє переконання, запропоноване АМКУ відстрочення терміну такого переходу сприяло б пом'якшенню взаємин між "Волею" та киянами. Я сам киянин і спілкувався з багатьма людьми з цього приводу. Люди не розуміють, чому має місце такий поспіх, чому їм заздалегідь дохідливо не роз'яснюють переваги, які вони мали б від цифрового формату.

- Чи існує в столиці альтернатива "Волі"?

- У Києві працює майже 10 надавачів таких послуг. Скажімо, спеціальне комунальне підприємство "Київтелесервіс", створене при КМДА, успішно працює й готове поновлювати будинкові антени (системи колективного прийому телебачення), які були знищені часом або зловмисниками. Потрібно лише, щоб понад 50% мешканців були готові укласти угоду про те, що вони одержуватимуть послуги не через "Волю", а через колективну антену "Київтелесервісу". Ми навіть видавали спеціальні рекомендації, в яких зверталися до столичного мера Леоніда Черновецького з метою поширення інформації щодо "Київтелесервісу".

Непоганою альтернативою "Волі" могло б стати й ефірне мовлення, за яким велике майбутнє. Це дуже перспективний ринок із високоякісними цифровими технологіями. Впевнений, що тарифи там будуть нижчими. Нині ми вступаємо в еру високорозвинених телекомунікацій. Тож, можливо, що завтра на ринок прийдуть такі технології, які створять "Волі" ще третю альтернативу. Принаймні в Європі настала ера жорсткої конкуренції на ринку телекомунікацій.

- Отже киянам буде з чого обирати?

- Безумовно. Наше завдання - відчинити двері для входження на телекомунікаційний ринок багатьом провайдерам, цим ми і займаємося. Однак ми - антимонополісти - не можемо виводити нових операторів на цей ринок, їх поява лише справа часу, не десятиріч, а лише кількох років. Тоді кияни отримають право величезного вибору, а тарифи стануть іншими. Значно нижчими, аніж нині.

- Якщо провину "Волі" у зловживанні монопольним становищем буде доведено, які санкції чекатимуть на компанію?

- Санкція гіпотетична, але передбачена законом - штраф до 10 % річної виручки в разі встановлення порушення конкуренційного законодавства. Це величезна сума. Тут багато чого залежить від позиції "Волі", її співпраці в рамках розслідування тощо.

Нещодавно ми наклали по 1 млн гривень штрафу на двох постачальників олії, зобов'язавши їх не підвищувати ціни. І ця домовленість спрацювала. Тому і нині ми, захищаючи інтереси киян, не допустимо, щоб можливі штрафні санкції перекладали на їхні плечі. Це неприпустимо.