Про митний ПДВ попереджений!

Зовнішньоекономічна діяльність і її оподаткування - тема практикуму, організатором якого виступила компанія ЛІГА ЗАКОН. Слухачі протягом двох днів - 24-25 вересня - дізналися багато цікавого про оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) експортно-імпортних операцій, про поставки нерезиденту послуг, про проблеми визначення резидентності за українським законодавством і міжнародними конвенціями й про вимоги до форми і змісту зовнішньоекономічних договорів. На практикумі виступили генеральний директор аудиторської фірми "Аксьонова і партнери" Олена Макєєва, партнер ЮФ "Орлов, Михайленко і партнери", віце-президент Асоціації податкових консультантів Дмитро Михайленко, експерт ЮФ "Орлов, Михайленко і партнери", член громадської колегії при Комітеті ВР з питань податків і митної політики, президент Асоціації податкових консультантів, оглядач газети "БІЗНЕС" Андрій Твердомед, зовнішній консультант ЮФ "Орлов, Михайленко і партнери" Олександр Чеканов.

Змістовними й корисними були всі доповіді, але неабияку зацікавленість викликала доповідь Дмитра Михайленка, який зупинився на деяких особливостях справляння й бюджетного відшкодування ПДВ при експорті товарів. Адже відомо, що для спілкування з податківцями краще мати необхідні знання.

Експортний ПДВ

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 ЗУ "Про податок на додану вартість" при експорті товарів і супутніх такому експорту послуг ставка податку становить 0% до бази оподаткування. Традиційно моментом виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є відвантаження товарів і отримання грошей. При цьому експортне відшкодування здійснюється за фактом вивезення продукції з митної території України, що на документальному рівні підтверджується оригіналом п’ятого основного аркуша (примірник для декларанта) вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), який є складовою декларації, з написом про фактичний вивіз експортованих товарів за межі митної території України. Такий напис робиться митним органом, який здійснює митне оформлення експорту товарів, виключно після отримання митним органом, розташованим на митному кордоні України, через який здійснюється вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі.

Але іноді трапляється, що товар відвантажується в останніх числах місяця й на кінець звітного податкового періоду ще перебуває в митному режимі й не перетнув кордон. Логічно, що немає й підтвердження здійснення операції, яка оподатковується за нульовою ставкою (тобто екземпляру ВМД з відміткою про фактичне вивезення товару). У такому випадку, за словами Дмитра Михайленка, через неврегульованість законодавчих положень, які передбачають, що право на нульову ставку виникає за фактом фактичного вивезення продукції, а оподатковувана подія виникає раніше - за фактом відвантаження, є три варіанти можливого розвитку подій.

Перший варіант - відображати у декларації про ПДВ ставку 20%, а потім коригувати її до нульової. "Я знаю випадки застосування такого механізму на практиці, однак він пов’язаний із втратою грошових коштів платниками податків", - відзначив пан Михайленко.

Другий варіант - відобразити нульову ставку й сподіватися, що до моменту подачі декларації про ПДВ відвантаження вже закінчиться й підтверджувальні примірники ВМД будуть отримані. "Це вже із серії: складеться-не складеться. Цей варіант є вкрай ризикованим для платника податку, якщо до нього навідаються податківці з позаплановою податковою перевіркою", - наголосив Дмитро Михайленко.

А от третій варіант, хоча він і найабсурдніший із усіх запропонованих, отримав схвалення з боку контролюючих органів за ознаками зручності: податківці пропонують просто не помічати відвантаження товарів і спокійно чекати фактичного вивезення їх за митну територію України, коли буде вважатися, що відвантаження здійснилося й право на нульову ставку ПДВ отримано. Зокрема, ДПА в листі від 16 червня 2000 р. № 8422/7/16-1321 встановлює, що при здійсненні експортних поставок продукції, розрахунки за яку із нерезидентами проводяться грошовими коштами, датою виникнення податкових зобов’язань за нульовою ставкою буде вважатися дата фактичного вивезення цієї продукції за межі митних кордонів України з належно оформленим ВМД. Якщо за експортним контрактом із нерезидентом продукція у звітному періоді не вивозиться за межі митних кордонів України, а відвантажується під митним контролем до місця формування експортних вантажів для наступної відправки за кордон (наприклад, до порту), податкові зобов’язання платників-експортерів у цьому звітному періоді не виникають. "У певних випадках цей варіант додає чимало клопоту. У податкового інспектора при порівнянні декларації з прибутку й декларації з ПДВ виникнуть запитання, чому у звітному кварталі валові доходи відображені, а податкові зобов’язання - ні, - попередив пан Михайленко. - У такому випадку доцільно з посиланням на лист ДПА пояснити причини такої невідповідності - не до кінця оформлена експортна операція".

Супутні послуги при експорті

Згідно з п. 1.14 ст. 1 Закону супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються. Митна вартість товарів, які вивозяться (експортуються) з України, визначається згідно зі ст. 274 МКУ і включає фактичні витрати, які поніс платник податку (експортер) у зв’язку зі здійсненням експорту таких товарів.

З 2005 р. було встановлено, що супутні експорту товарів послуги оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. Проте в листі від 15 грудня 2005 р. № 25017/7/16-1517-26 ДПА України пояснила, що порти й інші підприємства, надаючи послуги навантаження, розвантаження, транспортування, страхування вантажів, експедиторські послуги, здійснюють обслуговування експортованих товарів, а не експорт, тому право на застосування нульової ставки до операцій з надання перерахованих і подібних послуг відсутнє. При наданні таких послуг, якщо місце поставки визначено на митній території України, їх вартість включається в базу оподаткування й оподатковується в загальному порядку за ставкою 20%.

Тобто податкова висловила фіскальну позицію, встановивши, що право на нульову ставку ПДВ не лише до вартості товару, але й до вартості наданих нерезиденту послуг експортування товарів отримує лише експортер, який сам перевозить товар на експорт. "На практиці ж найчастіше експортний товар перевозить не сам експортер, а інші спеціальні суб’єкти, як-от: залізниця, експедитор тощо. За моїм досвідом, більшість великих платників податків, особливо державних, за надання супутніх експорту послуг нараховують 20% ПДВ. Малий же бізнес, який працює в умовах виживання, часто ставить нульову ставку на послуги, супутні експортним", - сказав пан Михайленко.

На практиці часто застосовується досить розумний спосіб мінімізації податкових ризиків - замовник і експедитор починають бутафорський судовий спір. Експедитор донараховує 20% ПДВ до вартості експедиторських послуг, а замовник вимагає, щоб експедитор знизив ціну на 20%. "Зверну увагу, що це не догма, а свого роду керівництво до дії - якщо ви професійно пов’язані із супроводженням експортних вантажів, то можете таким же чином мінімізувати свої ризики", - резюмував пан Михайленко.

Обчислення бюджетного відшкодування

Українське законодавство цього року було дещо лібералізоване. Досі (а саме - у 2005-2007 рр.) велику проблему становила калькуляція від’ємної величини ПДВ при експорті: вимагалося, щоб оплата постачальнику була здійснена в попередньому податковому періоді. Проте в житті між фактом отримання товару та його оплатою можуть минути місяці. У 2008 р. законодавець цю проблему вирішив, встановивши, що при обчисленні бюджетного відшкодування слід звертати увагу на фактичну сплату постачальникам не в "попередньому податковому періоді", а в "попередніх податкових періодах". "Тобто при розрахунку бюджетного відшкодування враховуються оплати незалежно від того, коли вони були здійснені - місяць, два, три, п’ять тому", - зазначив Дмитро Михайленко.

Але й до цієї ідилії податківці спробували влити декілька ложок дьогтю. Спочатку вони намагалися обмежити часом застосування нового методу калькуляції - говорили, що ці "попередні податкові періоди" можуть застосовуватися тільки з 1 січня 2008 р. Однак у зв’язку із численними зверненнями до ДПА противників цих обмежень (зокрема, Комітету ВР з питань податкової і митної політики) податківці швидко "переграли" свій підхід і в наступних листах не згадували, що в калькуляції від’ємної величини ПДВ при експорті товарів є різниця між "після 1 січня 2008 р." та "до 1 січня 2008 р.".

Але законодавець, щось одне лібералізувавши, "закрутив гайки" стосовно нових підприємств. Як відомо, підприємства, які зареєстровані платниками менше, ніж 12 місяців, не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Таким підприємствам дозволялося одразу претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ, якщо вони витратили кошти на будівництво (спорудження) чи придбання основних фондів (наприклад, виробничого комплексу). Зараз же законодавець у пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" додав, що виняток застосовується тільки за рішення КМУ, звівши це питання у площину корупційності. Але оскільки було додано уточнення - "у попередніх податкових періодах", такі підприємства мають шанс повернути відшкодування з бюджету, хоча й через 12-13 місяців після їх реєстрації платниками ПДВ. "На практиці цей механізм працює й податківцями підтверджується. При цьому дуже важливо не проґавити правильний період - слід чітко відрахувати 12 місяців з моменту реєстрації платником ПДВ і в тринадцятому місяці подати розрахунки бюджетного відшкодування", - підсумував Дмитро Михайленко.

Анонс практикумов от ЛИГА ЗАКОН

1. Корпоративное управление и корпоративные конфликты
15 октября г. Киев

2. Операции с НЕДВИЖИМОСТЬЮ. Земельно-правовые аспекты
16-17 октября г. Киев

3. Законная оптимизация налогообложения. Защита активов
23 октября г. Киев

4. Страхование имущества и возмещение причиненных убытков
24 октября г. Киев

5. Юридические аспекты работы риэлторов
27 октября г.Киев

6. Таможенная логистика и организация внешнеэкономической деятельности предприятия
30-31 октября г. Киев

7. Правовое обеспечение работы операторов мобильной связи (вопросы аренды и землеотвода)
13-14 ноября г. Киев