Вадим Карасьов: "Від сьогодні у парламенті почнуться нові "шлюбні ігри"

Директор Інституту глобальних стратегій вважає, що БЮТ і Партія регіонів будуть змушені піти на юридичне оформлення власного союзу

Сьогодні у Верховній Раді буде офіційно оглошено про розпад "демократичної" коаліції. Політолог Вадим Карасьов вважає, що наступним кроком стане парламентський "шлюб" між БЮТ і Партією регіонів, хоча коаліційні переговори вестимуть усі з усіма. На думку пана Карасьова, утворення двопартійної коаліції у Верховній Раді не стане поразкою Віктора Ющенка, а навпаки - додасть йому простору для політичного маневру.

- Чи можна вважати 13 вересня кінцем помаранчевої коаліції?

- Так, це її кінець. Можна було б скаламбурити, мовляв, краще жахливий кінець, аніж нескінченне жахіття, але насправді "смерть" помаранчевої коаліції зовсім не жахлива - вона "природна" і, як така, була прогнозована. Ми всі пам’ятаємо, що від самого початку ця коаліція була "вагітна" своїм кінцем, і було ясно, що коаліцію очікує безславний кінець. Тому, швидше за все, сьогодні спікер Яценюк оглосить про остаточний юридичний розпад цієї коаліції - юридично оформлене "розлучення". Коаліційний політичний шлюб БЮТ та НУ-НС розпався, і від сьогодні у парламенті почнуться нові "шлюбні ігри". Політичні сили будуть намагатися створити нову "коаліційну сім’ю" у парламенті, але якщо вони не зможуть своєчасно підписати "шлюбний контракт", тобто підготувати нову коаліційну угоду й створити нову коаліцію, то, очевидно, їм треба буде готуватися до нових парламентських виборів.

"Від самого початку помаранчева коаліція була "вагітна" своїм кінцем"

- Що ви маєте на увазі, говорячи про "шлюбний контракт"?

- Я роблю наголос саме на понятті "шлюбний контракт", тому що де-факто коаліція БЮТ і Партії регіонів у Верховній Раді вже існує. Вона поки що працює у режимі ad hoc - виявляє себе під час голосування за конкретні законопроекти. Але ця "коаліція ad hoc", так звана "дифузна" більшість у Верховній Раді, неодмінно має перетворитися на повноцінну, юридично оформлену парламентську коаліцію із відповідною арифметичною атрибутикою та підписами народних депутатів. Лише тоді парламент 6-го скликання зможе продовжити свою роботу. За Конституцією, український парламент функціонує лише на базі юридично оформленої більшості - коаліцій із "дифузними", ситуативними множинами депутатів чинна Конституція не передбачає. Тому після 30 днів "цивільного шлюбу" парламентським політичним силам потрібно буде "іти в РАГС", а в даній ситуації "РАГСом" є Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк, і оформлювати свої коаліційні "подружні стосунки". Якщо цього не буде зроблено, то Президент матиме право розпустити парламент і нову коаліційну сім’ю попросять "на вихід" із будівлі під куполом як таку, що не "узаконила" свої політичні "подружні стосунки".

- Минулого тижня два лідери помаранчевої коаліції - Президент та прем’єр - мали змогу примиритися за участю європейських посередників під час саміту "Україна - ЄС". Чому вони не скористалися цією можливістю?

- Тому, що лідери демкоаліції "миритися" не збираються. У Франції ніхто з них не збирався "миритись" ані в показовому, ані в наказовому порядку. Мало того, якби туди поїхали два лідери, то кожен із них вибудовував би своє спілкування з європейськими партнерами таким чином, щоб показати свою домінантність і першість. А це тільки посилило б конкуренцію очільників України за прихильність високопосадовців Євросоюзу і розбалансувало б єдину позицію нашої країни на переговорах із Європою. В історії самітів "Україна - ЄС" позицію нашої держави завжди озвучував саме Президент. Прем’єр-міністри ніколи не були присутні на цих заходах. Тож, мабуть, є раціональне зерно й у тому, щоб не створювати такий прецедент.

"БЮТ і Партія регіонів як Отелло і Дездемона - хтось когось неодмінно задушить"

- Чому ж тоді Президент і прем’єр постійно говорять про можливість відновлення помаранчевої коаліції?

- Такі заяви зовсім не свідчать про ідеалістичність політичного екс-подружжя Ющенко - Тимошенко. Для них це - звичайна раціональна тактика демонстрації виборцям взаємного небажання виходити з коаліційного зв’язку. Як Тимошенко, так і Ющенко декларують, що вони "борються" за коаліцію "до останнього". Але насправді вони вже дивляться у різні політичні боки. Водночас, доки на сьогодні ще немає юридичної потреби у формуванні нової парламентської коаліції, помаранчеві екс-коаліціянти "дограють" свою стару політичну гру. Поки що у політичному житті України діють ігрові сценарії попереднього політичного сезону, але за їхніми "лаштунками" вже проглядаються нові стратегічні сценарії. Нова політична гра розпочнеться зі стартом відліку 30-денного періоду формування нової парламентської коаліції. Це сценарії підготовки до чергових позачергових виборів, якщо все до того йтиме, або ж гра у поділ портфелів і повноважень між Партією регіонів і БЮТ, якщо йтиметься про цей союз. Третя гра полягає в тому, як не допустити "двопартійної змови" у парламенті, які альтернативні партійно-політичні комбінації можна створити у Верховній Раді й так далі. А вже під час дії цих нових ігрових сценаріїв сформуються нові політичні стратегії для України.

- Як розвиватимуться події у парламенті протягом найближчих 30 днів?

- Я не думаю, що протягом 30 днів, відведених на формування нової парламентської коаліції, політичні сили поспішатимуть із юридичним оформленням певних коаліційних "шлюбів". Не думаю також, що нині вже можна однозначно говорити про наявність у парламенті якоїсь остаточної коаліційної комбінаторики. Думаю, що питання про утворення нової коаліційної більшості не має однозначної відповіді, а підсумок 30-денного "терміну невизначеності" не настільки передбачуваний, як може здатися на перший погляд. Переговори вестимуть усі з усіма, а водночас - і війна всіх проти всіх. Можлива і така ситуація, коли коаліцію створити не зможуть, а на вибори йти не схочуть. Тоді юристи шукатимуть можливостей для створення парламентської коаліції у вигляді "дрібної нарізки" з частин депутатських фракцій. Однак яку саме конфігурацію коаліційної більшості політичні сили "виліплять" у кінцевому підсумку переговорного процесу - наразі тяжко сказати.

"Переговори вестимуть усі з усіма, а водночас - і війна всіх проти всіх"

- У чому нині полягає основний інтерес кожного з політичних гравців?

- Наразі "топові гравці" залишаються у тому ж складі, що й минулого політичного сезону. Щодо "хедлайнерів гри" - БЮТ, НУ-НС і ПР - йдеться про догравання гри 2004 року. Має відбутися або реванш Януковича, або оволодіння Тимошенко спадщиною помаранчевого Майдану, або ж Ющенко зможе "вирвати" у неї перемогу. Це так званий овертайм гри 2004 року, де вирішиться те, що не вирішилось у фіналі - в 2006 році. Щодо інших політичних гравців, то Литвин нині усвідомлює те, що коаліція БЮТ і ПР робить міноритарні фракції зразка КПУ і Блоку Литвина зайвими у парламенті. Вони виявляються непотрібними ані для проведення законів, ані для подолання президентського вето. Тому, оскільки "двопартійна змова" позбавляє Литвина можливостей для політичного маневру, він буде "грати" на формування у парламенті будь-якої коаліції, окрім двопартійної. Комуністи ж, мабуть, повернуться у свою "нішу", сядуть "на голку" антинатовської та проросійської тематики. У чомусь вони підіграватимуть Партії регіонів, щоб у грі з БЮТ вона мала краще поле для маневру.

- Як діятиме Президент України в разі подолання депутатами його вето на закони від 2 вересня: прийме таку ситуацію чи домагатиметься розпуску Верховної Ради?

- Новий порядок голосування конституційною більшістю у Верховній Раді, швидше за все, набере чинності, і президентське вето буде подолане депутатами. Президент сприйме це спокійно - зрештою, ухвалені 2 вересня закони відповідають Конституції України. Щодо наполягання на проведенні нових парламентських виборів - його не буде. Вибори не виключені, проте можливі лише як "крайній захід", бо у відсутності загальної згоди щодо їхнього проведення завжди можна знайти формальний привід на них не піти. Наприклад, відсутність реєстру виборців. У Президента України є продуктивніший варіант: тимчасово вийти з активної політичної гри і поспостерігати, хто кого знищить першим із двох мегаблоків. Вони ж як Отелло і Дездемона - хтось когось неодмінно задушить! Відомо, що в основі "політичного шлюбу" Партії регіонів і БЮТ лежить не розрахунок, а потреба. Крім того, спостерігав же Янукович за шекспірівськими пристрастями помаранчевої коаліції у Верховній Раді - чому б і Президентові не діяти так само!