Міський транспорт потребує економічної ефективності

Сьогодні столичну владу закличуть переглянути тарифи на проїзд у міському транспорті. З таким проханням під стінами КМДА в мітингу мають взяти участь члени профспілки КП "Київпастранс" та їхні колеги з КП "Київський метрополітен". За їхніми словами, тяжку і шкідливу працю недостойно оплачують, а стан обладнання не гарантує безпеки пасажирам. Через зростання інфляції, високі ціни на пальне за збиткового тарифу у 50 копійок міський громадський транспорт скочується до остаточної кризи попри колосальне виділення коштів з міського бюджету. Депутатам, економістам і самим киянам доведеться поміркувати над проблемою і шляхами виходу з неї.

Сьогодні о 12.00 під стінами КМДА розпочнеться незвичний для киян мітинг. Незвичний він через те, що пікетуватимуть люди, кому міська влада виділяє найбільші дотації. Протестуватимуть ті, хто, незважаючи на неймовірні труднощі, десять років працював без нарікань і лише поліпшував комфорт киян. Суто народним методом нині про свої проблеми заявлять працівники КП "Київпастранс", КП "Київський метрополітен". Головна вимога - переглянути тарифи. Нинішня ціна за проїзд, за словами представників цих підприємств, тягне за собою колосальні збитки, борги і поступову загибель столичного перевізника. Чи не найбільше проблем нині у підземки, одного з найулюбленіших видів міського транспорту. "Ми просимо підвищення тарифу до реального економічно обґрунтованого показника, адже ціна не змінювалася із 2000 року", - розповідає голова об’єднаної профспілкової організації КП "Київметрополітен" Олександр Мозолевич. За його словами, у 2004-му метрополітенівці уже організовували пікет, однак тодішня влада його проіґнорувала. Нікого не цікавило, що потрібні кошти на придбання нових вагонів, на ремонт обладнання, інакше зростає небезпека для пасажирів. "Сьогодні, незважаючи на великі дотації з бюджету міста, ситуація теж не найкраща. З 1 вересня стали менше поїздів випускати, бо їх немає за що лагодити. Та й самих майстрів стає щораз менше - люди звільняються", - каже пан Мозолевич. Середня зарплатня працівників підземки, які ремонтують рухомий склад і працюють у тунелях, менше, як три тисячі гривень, а це не так багато, зважаючи на шкідливі умови праці та роботу вночі. "Ми не ставимо ультиматумів, не погрожуємо страйками, просто хочемо привернути увагу і влади, і киян до проблем метрополітену. Хочемо працювати, але за нинішніх умов це дуже нелегко", - каже голова профспілки.

Розуміючи важливість роботи підземки для киян, міська влада усіма можливими способами намагається утримати "Київський метрополітен" на плаву, більше того, розвивати його, як ніколи раніше. Торік на компенсацію втрат від заниженого тарифу місто виділило підземці 157 млн грн, у 2006 році - 129 млн грн. Ці суми в кілька разів більші, ніж виділяли раніше. Нинішнього року міська влада зробила на "Київський метрополітен" просто фантастичну ставку - лише на його розбудову передбачено 2,1 млрд грн. Проте нові станції та вагони метро не роблять його прибутковим. Попри всі кроки влади метрополітен не витримує економічних показників. 50 копійок за проїзд - найнижча ціна за проїзд у метрополітені на всій планеті. За 10 років ціни на всі види товарів і послуг зросли у десятків разів. Разом із ними зростають збитки "Київського метрополітену". Економічного дива не буває, і свого часу криза паралізувала підземки Лондона, Варшави та інших столиць, де вартість проїзду теж утримували меншою від собівартості. Водночас рентабельно працює метро в Росії. Проїзд у Санкт-Петербурзі коштує приблизно 3 грн, а в Москві - 4 грн. За підрахунками фахівців, реальна собівартість проїзду у київському метро нині становить 1,61 грн. Утім, якщо врахувати, що понад 20 % пасажирів - пільговики і практично не платять, а ще зважити на періодичне подорожчання електроенергії, то ціна жетона мала б бути майже 2 гривні.

Чи підвищать тариф - це питання часу і виживання метрополітену. Нещодавно на сесії 28 серпня після тривалих дискусій депутати Київради дозволили КП "Київський метрополітен" взяти кредит у банку на суму 70 млн грн під заставу 299 вагонів. Заступник голови бюджетної комісії Київради Інна Новак висловлювала цілком виправдані побоювання: "Ми всі прекрасно розуміємо, що метрополітен сьогодні в неймовірно скрутному становищі. Просто набирати кредити - це рухатися до боргової ями. Кияни можуть втратити метрополітен. Тому треба думати, з яких джерел повертати ці позики". Депутати справді не налаштовані, щоб через борги метрополітен відійшов до приватного власника. Адже бізнесмени не надто морочитимуться з тарифами. Тому депутатам доведеться подумати, з яких джерел має жити столична підземка, адже за збитки не придбаєш вагонів і не виплатиш зарплати. За словами начальника КП "Київський метрополітен" Петра Мірошникова, питання про перегляд тарифів вимагає всестороннього розгляду і ретельного опрацювання. "Ми обговоримо все публічно та відкрито, і мешканці столиці братимуть у цьому безпосередню участь", - зазначив пан Мірошников.

Не ліпша ситуація й з міськими автобусними, тролейбусними та трамвайними перевезеннями. Столична влада весь час оновлює парк, але водії через низьку зарплату змушені шукати іншу роботу. До того ж левову частку прибутків Київпастрансу з’їдає інфляція, постійне зростання вартості пального. Як врятувати столичний громадський транспорт, мусять проаналізувати фахівці й обговорити це з киянами. Стартом стане нинішній мітинг.