Особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами в господарському процесі

Перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення є окремою формою судового процесу, яка обумовлюється юридичною природою таких обставин. Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Питання перегляду судових актів за нововиявленими обставинами розглядалося у Роз'ясненні Президії ВГСУ "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21 травня 2002 р. N 04-5/563 із змінами і доповненнями від 25 квітня 2008 р. N 04-5/141 (далі - Роз'яснення ВГСУ).

Що таке нововиявлені обставини

Відповідно до ст. 112 ГПК України та судової практики підставою для перегляду справи можуть бути юридичні факти, які одночасно мають такі ознаки: передбачені нормами права і спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин; мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення; існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом; не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.

Не можуть бути нововиявленими обставини, встановлені на підставі доказів, які не своєчасно подані сторонами справи. Оцінюючи належність фактів, суд має виходити із загальних положень оцінки доказів. В разі, якщо нововиявлені обставини пов'язані із виявленням фактів протиправних діянь (завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, надання фальшивих документів або речових доказів чи вчинення по даній справі злочинних дій), такі факти повинні бути встановлені в визначеному процесуальним законодавством порядку (кримінальному або адміністративному). Тобто має бути рішення відповідного органу про притягнення до відповідальності (приміром, вирок або постанова суду) або постанова уповноважених органів про встановлення факту протиправних діянь та звільнення особи від відповідальності.

При скасуванні рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу слід ураховувати, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли, по-перше, суд обґрунтовував це судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, по-друге, якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання.

До нововиявлених обставин може бути віднесено рішення Конституційного Суду України в разі визнання певного положення нормативного акта таким, що суперечить Конституції України.

Судова практика щодо визнання обставин нововиявленими

Як свідчить судова практика, нововиявленими обставинами помилково намагалися представити роз'яснення, надані державними органами, нові докази у справі або юридичну оцінку тих чи інших подій, яка мала місце в рішенні іншого суду, тлумачення законодавства Конституційним Судом України.

Приміром, у конфлікті між ТОВ "Сторм" та компанією "Теленор Мобайл Комюнікейшнз" про визнання недійсними положень статуту ЗАТ "Київстар Джі.Ес.Ем." вимагалося визнати такими, що не відповідають ЗУ "Про господарські товариства" положення статуту про представництво акціонерів у наглядовій раді акціонерного товариства, враховуючи його невідповідність законодавству. ВГСУ позов задовольнив. Через деякий час було подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами. До них скаржник відніс рішення Печерського районного суду про наявність факту представницьких відносин між акціонерами та членами наглядової ради товариства. При цьому рішення Печерського районного суду було винесено після розгляду справи ВГСУ, але воно встановлювало факт відносин, що мав місце до розгляду справи в порядку господарського судочинства. (постанова ВГСУ від 27 червня 2006 р. справа N 46/501).

В іншому випадку в справі за позовом компанії до ТОВ та міськвиконкому про визнання недійсними рішення загальних зборів про зміну складу учасників, затвердження нової редакції статуту та скасування його реєстрації, позов останньої ВГС України задовольнив, ураховуючи, що зміна складу учасників мала місце внаслідок відчуження учасником своєї частки до повного її внесення. Згодом за заявою міськвиконкому рішення переглядалося за нововиявленими обставинами: рішенням суду загальної юрисдикції, в якому встановлювався факт внесення вкладу учасником до його відступлення повністю. Сторонами спору у суді загальної юрисдикції були ТОВ та інший його учасник - фізична особа. Звісно, що про розгляд такої справи міськвиконком не повинен був знати, а тому мав можливість заявити про таку обставину як нововиявлену. Заяву було задоволено (постанова ВГСУ від 2 листопада 2004 р. справа N Н8/45).

Також до нововиявлених обставин у справі, предметом дослідження якої було питання законності приватизації АТ "Миколаївський глиноземний завод", віднесли довідку, отриману на запит однієї з сторін від АМКУ. Довідка вказувала на відсутність дозволу АМКУ на створення орендного підприємства "МГЗ". Документ було отримано вже після розгляду справи ВГСУ, та її було прийнято як належну з огляду на те, що право отримувати інформацію у підприємств з'явилося лише з прийняттям Господарського кодексу України, а викладені в довідці обставини раніше не були відомі заявнику (постанова ВГСУ від 14 червня 2006 р. справа N 28/8-5/38-43/400).

Порядок перегляду справ за нововиявленими обставинами

Порядок перегляду справ за нововиявленими обставинами має певні особливості. Господарський суд переглядає судові рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення, але не в повному обсязі. Переглядатися за нововиявленими обставинами можуть тільки ті ухвали, які підлягають оскарженню в апеляційному та касаційному порядку.

Господарський суд касаційної інстанції може переглядати судові рішення за нововиявленими обставинами лише у разі, якщо цей перегляд не пов'язаний із дослідженням фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність нововиявлених обставин. В іншому випадку таку заяву має переглядати суд нижчої інстанції.

Перегляд справи має провадити той суд, за яким було "останнє слово" у справі, тобто суд тієї інстанції, який розглядав справу. Виключення становлять такі випадки: 1) коли рішення суду було залишено судом вищої інстанції без змін, заяву розглядає суд, рішення якого залишено в силі; 2) якщо справа надіслана або має бути надіслана разом з апеляційною скаргою до апеляційного господарського суду, а до місцевого господарського суду надходить заява про перегляд його рішення за нововиявленими обставинами, то місцевий господарський суд повинен своєю ухвалою надіслати заяву разом зі справою до апеляційної інстанції; 3) якщо справа разом із касаційною скаргою має бути надіслана до касаційної інстанції, а до місцевого або апеляційного господарського суду надходить заява про перегляд його рішення за нововиявленими обставинами, то місцевий або апеляційний господарський суд спочатку здійснює перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а потім надсилає справу до касаційної інстанції; 4) якщо справу вже надіслано до касаційної інстанції, а до місцевого або апеляційного господарського суду надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідний суд письмово повідомляє про це суд касаційної інстанції і виносить ухвалу про відкладення вирішення питання про прийняття зазначеної заяви до провадження до повернення матеріалів справи з суду касаційної інстанції.

Суд касаційної інстанції, своєю чергою, після отримання такого повідомлення, якщо касаційну скаргу ще не прийнято до провадження, виносить ухвалу про відкладення вирішення питання щодо її прийняття до закінчення місцевим або апеляційним господарським судом перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами; а якщо касаційну скаргу вже прийнято до провадження, то таке провадження зупиняється, а справа повертається до відповідного суду для здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. А якщо касаційна інстанція вже скасувала судове рішення місцевого або апеляційного господарського суду, а у заяві йдеться про нововиявлені обставини, то суд надсилає заяву зі справою до касаційної інстанції.

Інші особливості

Стосовно ж підвідомчої підсудності, то, як зазначалося в п. 5.4 Рекомендаціях Президії ВГСУ "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" від 28 грудня 2007 р. N 04-5/14 та п.п. 26, 27 Інформаційного листа ВГСУ від 14 серпня 2007 р. N 01-8/675, судові акти загальних судів зі справ у корпоративних спорах та у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів щодо приватизації майна за нововиявленими обставинами повинні переглядатися господарськими судами.

Ураховуючи, що сторони справи обмежені строком у два місяці з моменту, коли дізналися або повинні були дізнатися про нововиявлені обставини для їх заявлення, слід пам'ятати, що якщо такою обставиною є рішення суду, то днем виникнення обставини вважатиметься день набрання законної сили останнім.

Так було відмовлено в перегляді справи за нововиявленими обставинами заявнику, який вказував на момент виникнення обставин - рішення суду в іншій справі - як на дату розгляду ВСУ скарги на таке рішення. Проте таке рішення суду вступило в дію після його апеляційного оскарження. Тобто задовго до розгляду справи у ВСУ (постанова ВГСУ від 18 квітня 2006 р. у справі N 22/255 (02-7/1855)).

Таким чином, перегляд справ за нововиявленими обставинами дає "другий шанс" багатьом програним справам та ставить під загрозу вже отримані рішення в найвищих судових органах держави. Відтак, не варто нехтувати вмінням вдало використовувати всі процесуальні прийоми.

Олександр ДЮГОВСЬКИЙ, партнер ЮФ "Група правового захисту" (GLP)