Губить людей вода

Екперти говорять про збільшення фальсифікатів на ринку бутильованої води

Як стало відомо "Хрещатику", внаслідок досліджень, проведених спеціалістами Інституту колоїдної хімії та хімії води, з'ясувалося, що деякі виробники мінеральних вод порушують споживчі стандарти, додаючи в продукт забагато хімічних речовин, що призводить до погіршення якості й негативного впливу на здоров'я споживачів.

Наразі для них гаряча пора, адже влітку попит на аква віту значно зростає. А втім, не всі підприємці добросовісні. Щоб не проґавити нагоду добре заробити, дехто швидко, як мовиться, видає на гора та постачає в магазини неякісну продукцію.

Активісти громадської організації "Експерт" перевірили десять відомих брендів української мінеральної води на радіаційну безпеку, а саме: "Оболонську", "Софію Київську", "Ордану", "Каліпсо", "Прозору", "Трускавецьку", "БонАкву", "Добру воду", "Моршинську", "Бон буассон". Дослідження проводили науковці Інституту колоїдної хімії та хімії води.

Під час перевірки виявлено, що деякі виробники зловживають спеціальними сольовими добавками з підвищеним вмістом калію. Це означає, що за надміру калію вода практично доводиться до радіаційно небезпечної межі. Якщо випити склянку такого трунку, навряд чи щось станеться, але за систематичного споживання наслідки обов'язково будуть помітними.

Лабораторним шляхом встановлювали концентрацію калію у кожному зі зразків. У природному стані вода містить приблизно 20 міліграмів його на літр. Своєю чергою, калій має у своєму складі до 0,012% радіоактивного ізотопа - калію-40. Тобто концентрація радіоактивного елемента має бути мізерною і практично безпечною для споживача. Але недобросовісні виробники добавляють до мінералки спеціальні сольові добавки, котрі містять калію значно більше, внаслідок чого його рівень може наближатися до радіаційно небезпечної межі.

За словами експертів, вони підозрювали в цьому саме киян, та небезпечною виявилася вода "Бон буассон" з Дніпропетровська. У ній, за результатами дослідження, міститься 440 міліграмів калію на літр. Це більше, ніж у 20 разів перевищує норму.

Телефон заводу, розташованого на вулиці Марії Кюрі у Дніпропетровську, спочатку не відповідав (автомат пропонував залишити повідомлення). Та наполегливість кореспондента "Хрещатика" врешті-решт увінчалася успіхом: секретарка переадресувала нас до начальника процесу виробництва води Олега Торби. Однак чиновник коментувати дані експертизи по телефону категорично відмовився, запросивши столичного журналіста відвідати його особисто. Тоді, мовляв, і відповість на запитання. Тобто точку зору представників компанії, яка видає на-гора майже радіоактивну мінералку "Бон буассон", почути так і не вдалося.

У Держспоживстандарті "Хрещатику" повідомили, що перевіркою та сертифікацією мінералок займається Центр сертифікації продуктів при Укрметртестстандарті. Його прес-секретар Роксолана Цірук відправила кореспондента до... веселого міста Одеси. За її словами, саме там розташований Інститут курортології - державний монополіст на сертифікацію мінеральних вод.

Кореспондентові вдалося поспілкуватися з Оленою Нікіпєловою, яка очолює "водяний" відділ наукового закладу. Однак це мало що прояснило. "Вода "Бон буассон", - сказала пані Нікіпєлова, - є не мінеральною, а питною. Тому ми її не перевіряли на радіоактивні речовини. Це компетенція центрів стандартів та метрології". Коло, як мовиться, замкнулося: виявити відповідальних за вільний продаж радіаційно небезпечного продукту не вдалося. Бо Іван киває на Петра, а Петро, звісно, на Йвана...

Експерти зауважують, що проблемна також і питна вода у великих місткостях, так звана конкурентна. Виробники ґарантують якість, якої вона може й не мати. Її виробляють з метою забезпечення попиту населення на воду, який постійно зростає. Отож споживачеві не варто покладатися на написи "природна", "очищена" і таке інше. Передусім треба звертати увагу на смак, адже часто аква віту дезінфікують, щоб знищити потенційно небезпечні для людини мікроорганізми. Спосіб знезараження відіграє при цьому важливу роль - він впливає на смак води та її корисність. А нещодавно виявили, що деякі виробники води у великих місткостях як абсорбенти використовували антибіотики. Це значно прискорювало сам процес очищення води. Вони не переймалися тим, що порушували закон та могли зашкодити здоров'ю людей.

На жаль, вітчизняні виробники мінеральних вод не поспішають відкрити фірмові секрети, мовляв, комерційна таємниця, і все, що потрібно знати покупцеві, вказано на етикетці. Отож фахівці Української асоціації споживачів рекомендують не купувати воду незнайомих торгових марок, занадто дешеву, а також таку, чия назва нагадує відомий бренд, але з деякою різницею в написах букв. У такому разі можна з певністю сказати, що це підробка.