Андрій Магера: "Право Президента розпускати парламент нічим не обмежене"

Заступник голови ЦВК Андрій Магера вважає, що нестійкість коаліції у 227 голосів може стимулювати прийняття змін до певних законів, у яких ідеться про відповідальність депутатів за перехід із фракції у фракцію. Адже бажання принаймні двох членів нинішньої коаліції вирушити у самостійне плавання поставить хрест як на самій коаліції, так і на уряді, який вона обрала. З іншого боку, Магера свідомий того, що і прийняття такого закону, і багато чого іншого в нашому політикумі - це, перш за все, питання політичної волі й збігу політичних інтересів.

Пане Андрію, вам відомо, що Валерій Бондик, який нині є народним депутатом від Партії регіонів, має намір взяти участь у засіданні ЦВК як член Комісії? Він посилається на рішення Вищого адміністративного суду від 20 вересня 2007 року про неправомірність його звільнення з ЦВК у листопаді 2004-го.

Ні, мені про це не відомо. Якщо не зраджує пам'ять, Бондик не є членом ЦВК, тому не може брати участі у її засіданні. Рішенням Вищого адміністративного суду було тільки скасовано ухвалу апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову екс-члена ЦВК Бондика з приводу його звільнення в 2004 році.

Чи можуть виникнути труднощі з реєстрацією депутатів, які приходять у ВР на місце нинішніх міністрів? Зокрема, йдеться про спротив частини членів ЦВК, призначених за квотою колишньої коаліції...

На сьогоднішній день я взагалі не хотів би говорити про ту чи іншу частину ЦВК. Це незалежний орган державної влади - принаймні так ми повинні його конституювати. Якихось претензій чи додаткових пропозицій стосовно зазначених питань поки що не надходило. Питання реєстрації депутатів не є політичним, дискусійним чи настільки складним з юридичної точки зору, щоб у вівторок, 25 грудня, не можна було прийняти позитивне рішення. Питання тільки в тому, наскільки якісно підготовлено документи.

Які терміни розгляду питання реєстрації кандидатів у ЦВК?

За законом ЦВК має ухвалити рішення про визнання і реєстрацію нових народних депутатів не раніше, ніж за шість днів від дня отримання рішення ВР про дострокове припинення повноважень народних депутатів України. Тому ми й скликаємо засідання саме на шостий день після отримання відповідних документів із Верховної Ради.

Чи є певні політичні домовленості серед членів ЦВК, що процес реєстрації пройде без конфліктів? Адже впродовж минулого тижня прозвучали певні заяви - і ваші, і вашого колеги по ЦВК Михайла Охендовського, й політиків із Партії регіонів - про те, що в цьому питанні можуть виникнути певні зачіпки...

У такому разі, якщо є певні думки, - це добре. Це означає, що той чи інший працівник ЦВК має певну правову позицію, яку він намагається викристалізувати. Але у підсумку окрема позиція того чи іншого члена Комісії не призведе до жодних правових наслідків, поки не буде колегіального рішення ЦВК. Воно закріплюється постановою ЦВК, яка приймається більшістю членів Комісії, підписується головою Комісії і доводиться до відома в установленому порядку.

Охендовський говорив про двадцятиденний термін, упродовж якого ЦВК може розглядати питання реєстрації депутатів...

Цей термін стосується обраних народних депутатів, а не ЦВК. Наприклад, певного кандидата визнано обраним народним депутатом України. Для того, щоб бути зареєстрованою, така особа мусить подати до ЦВК пакет документів - це слід зробити впродовж 20 днів. Тобто - швидкість реєстрації залежить не від волі ЦВК, а виключно від самого кандидата.

До речі, ніхто не забороняє подати до ЦВК документи заздалегідь. Якщо на момент визнання депутата обраним у ЦВК будуть всі необхідні документи для реєстрації, на тому ж засіданні ЦВК може не тільки визнати його обраним, але й зареєструвати.

Уже сказано, що коаліція у 227 депутатів - надзвичайно нестійке утворення. У процесі збору підписів під коаліційною угодою ви зауважили, що цілком можливі ще одні дострокові парламентські вибори...

Це дійсно може статися за наявності певних умов. По-перше, як ви пам'ятаєте, минулі дострокові парламентські вибори призначалися Президентом не на підставі статті 90 Конституції України, а на підставі статті 82, яка стосується питання неповноважності Верховної Ради. Безперечно, визнання факту неповноважності ВР призведе до призначення дострокових виборів парламенту.

Обмеження щодо проведення дострокових виборів упродовж року після таких дострокових виборів стосуються лише дострокових виборів, які проводилися на підставі статті 90 Конституції. Стаття 82 таких обмежень не має.

По-друге, дострокові вибори можуть відбутися за умови видання указу Президента. Якщо такого указу не буде, то жоден інший орган - чи судовий, чи Конституційний Суд, чи парламент, чи навіть рішення Всеукраїнського референдуму - не можуть змусити Президента видати його. Це виключно прерогатива Президента, його право. Він може таким правом або скористатися, або й ні - на його розсуд.

Хочу закцентувати увагу, що, на відміну від редакції Конституції 1996 року, де право Президента розпускати парламент має бути скріплено підписами прем'єра й міністра юстиції, на сьогоднішній день це право Президента нічим і ніким не обмежене - воно ніким не контрасигнується.

Навмисно чи ні, але так вийшло, що минулі дострокові вибори відбулися саме на підставі статті 82 Конституції, а 90-та нібито залишена "про запас". За яких умов Президент може розпустити ВР VI скликання впродовж року?

Для цього має бути одна з трьох підстав, передбачених статею 90: несформування впродовж певного терміну коаліції, уряду або ж коли протягом 30 днів пленарні засідання не можуть розпочатися. Четверта умовна підстава - збірна, вона передбачена статею 82: ВР є неповноважною, якщо кількість депутатів менша, ніж 300 осіб, і нікого з виборчого списку неможливо поновити. Але навіть за всіх чотирьох умов дострокові вибори не відбудуться, якщо не буде указу Президента.

Тобто це питання політичної волі й доцільності, а не правової колізії?

Звичайно! З іншого боку, я б сказав, що це питання має як політичну, так і юридичну складову. Першою є правова складова - це умови, за яких парламент може бути розпущено. У будь-якому разі політична воля Президента не матиме жодного значення, якщо для цього не буде правових підстав.

Приміром, двоє депутатів вирішать покинути нинішню коаліцію, що відбуватиметься далі? Їх позбавлять депутатського мандата? Коаліція існуватиме й далі у складі, скажімо, 225-ти депутатів чи ні?

Що стосується долі депутатів, то це питання майбутньої нової редакції Закону "Про статус народного депутата". Принаймні треба пояснити, що означає такий термін, як "вихід депутата із фракції". Якщо матиметься на увазі не тільки добровільний вихід, але й виключення його самою фракцією, це матиме підстави для припинення його повноважень.

Якщо ж депутат виходитиме з коаліції, сама фракція у своїх положеннях може записати, що такий крок депутата автоматично означатиме вихід із фракції. Тобто для юристів тут неоране поле!

Маємо прецедент, коли після добровільного складання мандатів 150-ма депутатами, ВР було розпущено. У нинішньої опозиції - Партії регіонів - така кількість мандатів є, і вони можуть зробити те ж саме. Президент у такому випадку може не оголосити про неповноважність парламенту, якщо на те не буде його волі, сказавши, що в Раді є принаймні 226 депутатів і вона може працювати?

Я не виключаю цього, тим більше, що є відповідні рішення КС. Щоправда, в одному місці КС сказав, що ВР є повноважною за умови обрання не менш ніж двох третин від конституційного складу, і ця умова є необхідною не лише для початку роботи ВР, але й на весь час скликання. Натомість в іншому місці є рішення про те, що засідання ВР є повноважним за умови присутності на ньому такої кількості народних депутатів, яка є необхідною для прийняття відповідного рішення - у цьому випадку достатньо 226 депутатів. Звичайно, якщо пропонуватимуться законопроекти про державну символіку чи зміни до Конституції, які потребують голосування 300 народних депутатів, таке засідання буде неправоможним.

Але в будь-якому разі, хоч як це парадоксально і звучить, навіть якщо у ВР залишиться один діючий народний депутат, то все одно все залежатиме від волі Президента. Призначати чи не призначати дострокові вибори - його виключне право. В іншому разі в останню неділю місяця п'ятого року повноважень ВР ЦВК оголошує про початок чергового виборчого процесу народних депутатів України.