Партія не при владі

ХIII з'їзд Соціалістичної партії України, що відбувся у суботу, засвідчив зростання ролі Олександра Мороза на тлі глибокої кризи партії. Попри те, що в керівництві СПУ не сталося кардинальних змін, партія сподівається на успіх на наступних виборах.

Головним результатом з'їзду СПУ стало чергове переобрання її 63-річного лідера Олександра Мороза на посаді очільника партії. Окрім того, пан Мороз тепер обійме і посаду першого секретаря. Попри запевнення члена Соцпартії Віталія Шибка, який заявив "Хрещатику", що "з партії одного лідера вона перетворюється на партію багатьох людей", насправді все інакше. Під час обрання голови СПУ лише один делегат з'їзду висловився "проти" кандидатури спікера ВР V скликання. Одностайність у підтримці Олександра Мороза зумовлена, вочевидь, гострим дефіцитом менеджерів у партії. Навіть той резерв, що лишився, не поспішає у керівництво, адже в суперечці з оточенням пана Мороза. Так, із політради партії вийшов лідер молодих соціалістів Євген Філіндаш і викликав своїм кроком жорстку критику старожилів партії. "Фінтіфлюшки ніколи не були втратами для будь-якої партії. Філіндаш - це порожнє місце, людина, яка ніколи не вміла і не хотіла працювати", - заявив "Хрещатику" член СПУ Іван Бокий.

Криза в СПУ розпочалася одразу після парламентських виборів 2006 року. Колишній голова політради СПУ Йосип Вінський перейшов до лав БЮТ. До помаранчевих перебіг і вірогідний наступник пана Мороза на посаді голови партії Юрій Луценко. Експлуатуючи ліві ідеї, він створив власний рух - Народну самооборону. Залишив партію Василь Волга. Отож у СПУ, крім Олександа Мороза, фактично не залишилося розкручених політичних постатей. Проте в українській політиці, де провідну роль грає не ідеологія, а окремі особистості, цим навряд чи когось здивуєш. На початку 1990-х СПУ формувалася саме під Олександра Мороза, який завжди бачив себе в перспективі політичним лідером України. Однак без достатнього ресурсу голова СПУ зазнає поразки. Полишивши невдалі спроби посісти у президентському кріслі, пан Мороз став ідеологом перетворення України на парламентську республіку. Посада голови Верховної Ради дала йому сподівання стати об'єднавчим центром коаліції. Але весняний розпуск парламенту перекреслив задум Олександра Мороза. Спікер, вочевидь, не очікував від Віктора Ющенка таких радикальних дій. Пан Мороз так і не зміг оговтатися від цього удару й далі уперто наголошує на незаконності дій Президента. "Головною метою Віктора Ющенка було витіснити Мороза і соціалістів із парламенту, щоб зробити його слухнянішим", - зауважив на суботньому з'їзді голова СПУ.

У цій ситуації соціалістам лишається тільки сподіватися, що партії, які потрапили до парламенту, не знайдуть спільної мови і вже за рік Україна опиниться перед загрозою нових дострокових виборів. "Підготовка до виборів уже йде по всіх фронтах. Рік, півтора і нові вибори будуть. У Верховній Раді нині повністю контролюють ситуацію кланово-олігархічні сили. Народ повірив їхнім обіцянкам. Але обіцянки - це одне, а реальна політика інше. Ще до сесії ми бачимо, що вона не збігається з тим, що обіцяли", - зауважив "Хрещатику" член СПУ Іван Бокий. Схоже, старожили партії не втрачають оптимізму, але поділяти його молодь не поспішає.

Коментарі

Володимир Малинкович, політолог:
- Я не побачив якихось реальних кроків виходу з кризи, хоча, очевидно, що в соціалістів криза. На мою думку, все ж таки реальним шляхом виходу з кризи є союз СПУ з іншими групами і партіями соціалістичного спрямування. Це повинні бути не партії радикально ліві на кшталт ПСПУ чи КПУ, а групи, які не мають сьогодні широкої суспільної підтримки, проте орієнтовані саме на європейські форми соціалізму. Тобто, групи демократичного соціалізму. Об'єднання таких груп, як на мене, - єдина можливість зберегти потужний соціалістичний рух, котрий Україні вкрай потрібний. А втім, це саме той шлях, який соціалісти відкинули.
Гадаю, коли б вдалося створити такий кістяк, про який я говорив, то до цієї структури прийшло б чимало людей. Особливо у великих містах півдня і сходу. Така політична структура мала б реальні шанси прийти до парламенту із запасом 5 - 7 відсотків.

Михайло Погребінський, політолог:
- Те, що відбувалося на останньому з'їзді СПУ, слід розглядати з урахуванням психологічного удару, що його тримала партія під час останніх виборів. Особливо це стосується категоричних заяв Олександра Мороза стосовно неможливості будь-якого об'єднання з близькими за духом політичними силами.
Нинішній з'їзд підбив певні підсумки попереднього етапу розвитку Соцпартії. Як на мене, перспективи такого розвитку мінімальні. Я б сказав навіть різкіше: якщо не буде розширено рамку, не створять на цьому місці якусь ширшу політичну силу, політичний проект на чолі з Олександром Морозом втратить перспективи. Визнати це вони не готові.

Сергій Гмиря, КПУ:
- За поглядами СПУ найближча до нас партія. Перспектива в них є, це однозначно. Проте багато залежить від того, наскільки правильно обрано стратегію і тактику і як їх втілюватимуть. Олександр Олександрович, котрий залишився на чолі партії, відомий політик, я не бачу інших таких серед соціалістів. Щодо об'єднавчих перспектив Соцпартії, то ми, комуністи, наполягаємо на тому, щоб створити два блоки: лівий фронт, де ми б хотіли бачити соціалістів, і ширший - Народний фронт - усі партії, що виступають проти фашизму.

Юрій Збітнєв, "Нова сила":
- Мороз дуже вправний політик - український Талейран. Не думаю, що він завершив свою політичну кар'єру. Що стосується партій лівого спектру, гадаю, загальноукраїнська ситуація свідчить про поглиблення розшарування між верствами населення, і саме лівий спектр партій може мати надзвичайно велику підтримку.
Проте паралельно спостерігається й інша тенденція. Йдеться про бажання українців мати сильну руку - авторитетну владу. Тобто лівий електорат може підтримати замість лівих партій правого лідера, якщо він буде авторитетним. Так було колись у Німеччині: на лівих настроях до влади прийшов праворадикальний лідер Адольф Гітлер.