Відповідно до Стратегії розвитку Києва до 2025 року, пріоритетними залишаються заходи з термомодернізації та термосанації як житлових, так і бюджетних будівель. Міська влада розробляє інвестиційні проекти з реконструкції системи теплопостачання в будинках на житлових масивах Виноградар, Мінський та Теремки. Їх планують представити потенційним інвесторам на першому Київському інвестиційному форумі 29 березня.
За даними ГУ енергетики, енергоефективності та енергозбереження ці інвестиційні проекти включатимуть пропозиції щодо термомодернізації 433 житлових та 55 будинків комунальної і бюджетної сфери (23 школи, 4 лікарні, 28 дитячих садків). Проведення зазначених заходів дозволить скоротити споживання природного газу не менше, ніж на 50 %, а витрати на забезпечення опалення та гарячого водопостачання на 40-50 %.
"Ми повинні показати інвесторам, які заходи ми хочемо проводити та як саме повертатимуться вкладені ними кошти. Це ціла процедура підготовки відповідної документації. Зокрема проектно-кошторисна та енергоаудит, адже потрібно прорахувати, скільки будівля споживатиме тепла після проведення усіх заходів, щоб знати, що наші дії немарні. Маючи усі необхідні дані, ми розробляємо бізнес-план, з яким й ознайомлюється інвестор. Усі ці дані відіграють велику роль в зацікавленості приватного сектору",- розповідає "Хрещатику" директор КП "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва" Володимир Печерський.
Зауважимо, що термомодернізація включатиме проведення централізованого моніторингу енерговитрат, комплексну модернізацію обладнання та освітлення, встановлення індивідуальних теплових пунктів, утеплення огороджувальних конструкцій, заміну вікон та реконструкцію теплових мереж. До слова, заходи з термомодернізації є частиною ініціативи "Ощадлива енергетика", що прописана в Стратегії розвитку міста.
"Важливим механізмом реалізації ініціатив Стратегії розвитку Києва до 2025 року визначено залучення інвесторів до впровадження інфраструктурних проектів столиці, у першу чергу проектів, які пов’язані з заощадженням енергоносіїв. Тому завданням міської влади є створення відповідних умов та програм, що дозволять залучити до важливих для столиці проектів приватний сектор, зокрема енергосервісні компанії",- зазначив голова КМДА Олександр Попов.
Голова постійної комісії Київради з питань ЖКГ та паливно-енергетичного комплексу Юрій Бондар зазначає, що для того, щоб інвестори були зацікавлені вкладати кошти у сферу житлово-комунального господарства, у місті мають діяти економічно обґрунтовані тарифи. Крім того, влада повинна сприяти створенню ОСББ, тоді об’єднання самі шукатимуть інвесторів, які вкладатимуть кошти в теплозбереження.
До речі, у цьому році КМДА разом із Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) розробить Муніципальний енергетичний план - нову систему роботи, яка передбачає удосконалення загальноміської інформаційної системи енергоменеджменту та управління рухом енергетичних, матеріальних та фінансових потоків. Серед першочергових заходів плану - проведення енергетичних аудитів та аудитів теплопостачання 10-ти житлових будинків та 10-ти типових бюджетних установ.
За результатами роботи будуть розроблені інвестиційні проекти модернізації систем теплопостачання багатоповерхових будинків столиці. Планується, що в результаті проведення цих заходів використання теплової енергії закладів комунальної сфери та житлових будинків зменшиться на 30-50 %.
Крім того, за даними ГУ енергетики, енергоефективності та енергозбереження, для реалізації завдань Стратегії запровадять пілотні проекти з реконструкції систем гарячого водопостачання 6 типових дев’ятиповерхових та 16-поверхових житлових будинків столиці. Згідно з планом заходів, там встановлять теплові насоси, що дозволить знизити залежність від централізованого теплопостачання не менше, ніж на 50 %. Згодом така система запрацює у понад 2000 будинків Києва
