Злочини в Україні стають економічно вигідними для держави
Якщо раніше за економічні злочини людину в Україні однозначно саджали до в’язниці, то з прийняття Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності" вчинення переважної більшості такого роду злочинів каратиметься не позбавленням волі або іншими кримінально-правовими покараннями, а штрафами. З одного боку, новий Закон дійсно гуманний, оскільки за нього ряд економічних злочинів були декриміналізовані, тобто перейшли в статус адміністративних правопорушень. Інші ж були істотно "гуманізовані", тобто покарання за їх вчинення пом"якшили до рівня штрафів. Але, з другого боку, фактичні розміри максимально допустимого штрафу і застави не були визначені конкретною сумою, що дає підстави говорити не про зменшення а, навпаки, про збільшення цієї відповідальності. І це повірте далеко не останній недолік прийнятого документа, що відзначали й учасники круглого столу, присвяченого цій темі, який відбувся у Києві.
Нагадаємо, серед запропонованих змін уваги заслуговує, у першу чергу, скасування кримінальної відповідальності за товарну контрабанду у великому розмірі (на суму понад 536 500 грн). Якщо раніше такий злочин тягнув за собою позбавлення волі строком від 3 до 7 років з конфіскацією предмета контрабанди, то відтепер - лише штраф. Але який штраф! У розмірі 100 відсотків вартості контрабандних товарів або транспортних засобів, причому з конфіскацією цих товарів і транспортних засобів, що використовувалися для їх переміщення. Тобто ні мінімального, ні максимального розміру штрафу у новому Законі не визначено. А це означає, що за контрабанду товару на суму, наприклад, 1 млн гривень, доведеться сплатити 1 - 10 млн штрафу. Причому це стосується будь-якого переміщення товарів через кордон поза митним контролем або з ухиленням від нього, а не лише контрабанди товарів у великих розмірах.
Важливою новелою Закону, на наше переконання, є норма про те, що у всіх випадках розмір застави не може бути менше розміру цивільного позову, розміру майнової шкоди або розміру доходу, отриманого в результаті злочину. З цим твердженням погоджується і старший юрист ЮБ "Єгоров, Пугинский, Афанасьєв і партнери" Сергій Гребенюк. Так, на згаданому круглому столі він зазначив, що "розмір застави у Законі, по суті, не обмежений. При цьому сума застави повинна бути внесена на спеціальний рахунок відповідного органу протягом 5 днів з моменту винесення постанови. Абсолютно очевидно, що для більшості громадян внесення такої великої суми протягом короткого періоду часу буде досить складним завданням. Можна очікувати, що в більшості випадків до підозрюваних буде застосовуватися такий захід, як взяття під варту".
Що ж до інших "гуманізованих" злочинів, то верхню межу штрафів за їх вчинення все ж було встановлено. Вона становить 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 тис. грн). Але за необхідності і ця межа може бути збільшеною. Адже згідно з новою редакцією ст. 53 КК при вчиненні злочину, який карається штрафом у сумі понад 3000 гривень, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим від розміру майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок злочину доходу. І це, на думку учасників круглого столу, є повним абсурдом, оскільки такі величезні штрафи просто нереальні для наших співвітчизників. А це означає, що людина все одно опиниться за гратами.
Цікавим, на думку експертів-юристів, є той факт, що у випадку несплати штрафу в установлений строк суд "конвертує" його у позбавлення волі. Розрахунок простий: один день позбавлення волі дорівнює восьми неоподатковуваним мінімумам доходів громадян, тобто 17 х 8=136 гривень/день. З огляду на це можна говорити про реальну вартість дня у в’язниці. Але на щастя в Законі встановлений максимальний можливий термін позбавлення волі - 12 років. Це, будемо сподіватися, дозволить уникнути довічних термінів ув’язнення, які були б можливі в багатомільйонних справах за відсутності даного обмеження.
Окремої уваги, на думку учасників дискусії, заслуговує питання стосовно фінансових надходжень до держбюджету, з огляду на теперішню можливість сплати штрафу за скоєний злочин. Зокрема, нашу газету і багатьох українців нині хвилює два питання: чи буде спрямований цей величезний грошовий потік застав і штрафів на покращення рівня їхнього життя та наскільки прозоро реалізовуватиметься система цих надходжень? Однак, на превеликий жаль, надати однозначну відповідь на ці запитання ні ми, ні фахівці юридичної справи надати поки що не в змозі.
Як підсумок, напрошуються кілька критичних думок до сказаного. По-перше, документ носить половинчастий характер, оскільки не торкається злочинів за службове підроблення і службову недбалість. По-друге, через зміну законодавства вийшов певний збій у системі покарань, адже більш забезпечені громадяни в даній ситуації отримали і більше можливостей. По-третє, даний Закон від самого початку мав на меті не зменшити кількість ув’язнених за економічні злочини у тюремних стінах, а створити можливість для додаткових надходжень до бюджету, що не приховують і автори документу. Разом узяті ці проблемні моменти і створюють відповідні передумови для корупції в майбутньому.
