У Києві визначено три основні лікарні, які першочергово надаватимуть медичну допомогу пацієнтам під час Євро-2012. Олександрівська лікарня обслуговуватиме людей з фан-зони, лікарня № 12 - стадіон "Олімпійський" та лікарня № 17 надаватиме допомогу пацієнтам з політравмами. Учора голова КМДА Олександр Попов особисто перевірив готовність медичних установ.

На території Олександрівської лікарні завершується будівництво надсучасного Центру інфекційних хвороб, зведення якого тривало понад сім років. Стараннями керівництва КМДА корпус запрацює вже через місяць. На його будівництво виділено і освоєно 92 млн грн.

Новітні технології

"Зведення інфекційного центру нині на завершальному етапі, будівельні роботи майже повністю виконані. Ми придбали для центру найсучасніший рентгенівський апарат, дуже прогресивне лабораторне обладнання. Фактично, ми відкриваємо центр європейського рівня. Подібних в Україні ще немає, - розповів голова КМДА Олександр Попов. - Зараз тут налагоджують роботу нового обладнання, і на це буде потрібно близько трьох тижнів. Тому ми, безумовно, відкриватимемо цей заклад тоді, коли він буде остаточно готовий прийняти і повноцінно обслуговувати пацієнтів. Це відбудеться до кінця лютого".

Зазначимо, що центр обладнаний найсучаснішим медичним устаткуванням. У кожному боксі є приліжкова консоль з киснем та вакуумом, сучасне наркозно-дихальне обладнання та обладнання для проведення серцево-легеневих реанімацій. Центр розрахований на два відділення: інфекційне, що спеціалізуватиметься на лікуванні гострих кишкових захворювань, та відділення для "діагностичних хворих". Загалом корпус розрахований на 82 ліжка для інфекційних хворих та 6 реанімаційних.

Лікарня № 17, що у пров. Лабораторному, 20, не потребує серйозної реконструкції. Зараз там проводиться лише поточний ремонт та заміна обладнання.

Істотних змін зазнає лікарня № 12, що на вул. Підвисоцького, 4-а. Після реконструкції, яка закінчиться орієнтовно через два-три місяці, на базі приймального відділення працюватиме відділення невідкладних станів та будуть задіяні відділення кардіології, щелепно-лицевої хірургії, хірургії, неврології, травматології та ортопедії.

"Різниця в тому, що, коли пацієнт потрапляє до відділення невідкладних станів, він отримує весь комплекс необхідних діагностичних, консультативних обстежень, яких не може надати приймальне відділення,- розповіла "Хрещатику" заступник начальника Головного управління охорони здоров’я Алла Арешкович. - І вже зі встановленим діагнозом людина надходить до того відділення, в якому буде надана допомога. Загалом тривалість діагностики становитиме 30-40 хв. - це світовий стандарт". Незабаром у 12-й лікарні з’явиться новий комп’ютерний томограф, оновлене рентген-діагностичне обладнання та нова техніка для облаштування малих операційних та протишокових палат.

Після завершення ремонтних робіт усі три лікарні будуть включені до Єдиної системи екстреної медичної допомоги і отримають статус закладів, які працюватимуть в режимі інтенсивної допомоги щоденно і цілодобово. А нове сучасне обладнання служитиме киянам багато років і після проведення Євро-2012.

"Швидка" стане швидшою

Цього року на утримання Станції швидкої медичної допомоги Київ виділив на 38,2 % більше коштів, ніж минулого року. Тобто "швидка медицина" отримає на 35 млн 546,9 тис. грн більше. За словами голови КМДА Олександра Попова, невідкладна допомога у столиці повинна стати якомога швидшою та ефективнішою. Задля цього місто не пошкодувало ані грошей, ані ресурсів.

"Екстрена медична допомога - це та галузь, з реформою якої ми не можемо дозволити собі зволікати. Йдеться про життя та здоров’я киян. Ми маємо розуміти, що чим швидше карети доставлятимуть хворих у медичні заклади і чим краще лікарі "швидкої" будуть забезпечені медикаментами - тим більше шансів врятувати якомога більше життів. А це найголовніше наше завдання", - наголосив Олександр Попов.

Надані містом кошти витратять, серед іншого, і на додаткове оснащення карет екстреної допомоги та покращення умов праці співробітників "швидкої". Крім того, в арсеналі медиків побільшає ліків, зокрема і дороговартісних препаратів, які застосовуються при лікуванні інфарктів та інсультів. Так, видатки на медикаменти з розрахунку на один виклик швидкої допомоги зросли у порівнянні з минулим роком з 6 до 35 гривень.

"Хіба може йтися про економію, коли йдеться про порятунок життів. Важливо, аби "швидка" не лише приїжджала вчасно, а й мала все необхідне для допомоги хворим. Наша мета - забезпечити максимально якісну медичну допомогу киянам ще на догоспітальному етапі", - сказав Олександр Попов.

Нині нормативи вимагають від "швидкої" прибуття за адресою не пізніше, аніж за 10 хвилин після виклику. Аби київська "швидка" завжди прибувала вчасно, у місті створять мережу пунктів базування бригад. Сьогодні передбачено 25 постійних пунктів на території медичних закладів та ще 16 тимчасових. З цією ж метою на станції розпочалася робота з модернізації засобів зв’язку та автоматизованої інформаційно-диспетчерської системи. Це дозволить здійснювати управління роботою швидкої допомоги в режимі реального часу.
Окрім того, вчора Олександр Попов заявив про початок розробки столичного стандарту охорони здоров’я, який передбачає значне покращення якості медичного обслуговування та модернізацію лікувальних закладів.