Більше 90 тисяч тонн риби, яка споживається в Україні, завезена до нас із Норвегії. Про цінову політику, якість продукції та перспективи подальшої співпраці розповіла "Хрещатику" представник в Україні Норвезького комітету з питань експорту риби Юлія Сельєсет.
- Пані Юліє, розкажіть про особливості роботи вашої компанії.
- Наша компанія доволі-таки незвичайна, бо, наскільки ми знаємо, схожих організацій у світі немає. Наша особливість у тому, що ми представляємо всю норвезьку експортну промисловість в цілому. Є багато різних асоціацій, як-от, наприклад, французькі експортери сиру, що об’єднуються у спілки. Але ми являємося свого роду державною структурою. Ми утверджені законом, знаходимося в безпосередній юрисдикції Міністерства рибного господарства Норвегії, і єдина наша особливість у тому, що ми не фінансуємося через державний бюджет, а напряму залежимо від рівня експортних поставок норвезьких компаній. Тобто вони платять відповідний внесок за кожний кілограм продукції, який вони постачають. Тому норвезький експортер є для нас свого роду роботодавцем, і все, що ми робимо - це, в першу чергу, представляємо інтереси наших експортерів. Вони нам вказують, які ринки для них є найбільш цікавими, перспективними, а ми зі свого боку як спеціалісти з маркетингу розповідаємо, що можна звернути увагу ще й на інші ринки і чому.
- Які ринки вже завоювала норвезька риба?
- Ми працюємо у 25-ти країнах, а експорт з Норвегії йде у більш ніж 140 країн. Наразі найбільші ринки - це, як не дивно, Норвегія, Франція і Росія. Якщо раніше норвезькому ринку ми практично не приділяли уваги, то останнім часом філософія дещо змінилася. Є мета зробити демонстраційний приклад іншим ринкам на прикладі норвезького. Тобто показати, що ми не тільки продаємо рибу, а й уміємо її переробляти, часто її споживаємо. У світі відкрито дванадцять наших представництв. Останній офіс було створено у Швеції. А взагалі - у нас представлена і Америка, і Європа, і Азія. Наведу один промовистий факт - за день у світі їдять тридцять вісім мільйонів порцій, зроблених з норвезьких морепродуктів.
- Які країни і якій рибі надають найбільшу перевагу?
- У нас по кожному виду риби є маркетингова група. Вона складається з представників промисловості. Найбільшу діяльність ми проводимо по червоній рибі: форель і сьомга. Це масштабний ринок. Приклад нового напрямку - Росія. Коли ми десять років тому там починали працювати, то мало хто вірив, що щось із цього вийде. Але за цей час Росія перетворилася для Норвегії в один з найбільших ринків збуту.
Україна по загальній вартості всіх продуктів, які ми постачаємо, за результатами 2010 року знаходиться на 16-му місці в нашому експортному списку. Якщо ж рахувати за поставками оселедця, то Україна - це третій ринок за важливістю після Росії та Нігерії. Тому Україна у цьому плані для нас - дуже важливий ринок.
Коли ми запитуємо в українців, які дари моря у них найулюбленіші, то на першому місці, звісно, оселедець. Далі йдуть сьомга і скумбрія.
Крім цього ми постачаємо до України форель. Вона, до речі, менше споживається, ніж сьомга, і її навіть менше виробляється в Норвегії в порівнянні з сьомгою. Останні два-три роки форель по собівартості виходить приблизно на 5 крон дорожче.
- Наскільки вигідні для вас умови експорту до України?
- Експорт не складає для нас великих проблем. Якщо дуже чітко розділити зони впливу, то ми, норвезькі компанії, поставляємо продукцію виключно до українського кордону. Далі її переймають українські гравці і вже займаються процесом розмитнення, переробки і поставки її в торгову мережу. Але ми зацікавлені в тому, щоб увесь процес проходив ефективно. Як бачимо зараз, є перешкоди, зокрема й для норвезької риби, в системі митного контролю. Ми б хотіли, щоб був більш прозорий процес розмитнення, який би був всім зрозумілий і не мав негативного впливу.
Але нас дуже радує стрімкий розвиток мережі супермаркетів в Україні. Серйозні гравці на ринку гарантують якість продукції. Ми постачаємо виключно якісну продукцію і зацікавлені в тому, щоб вона такою дійшла і до споживача. Тому розвиток супермаркетів - це завжди для нашої компанії приємна тенденція. Один цікавий факт: ми досліджували графіки росту мережі супермаркетів і споживання охолодженої риби. Так от - дані графіки ростуть паралельно. Тому це серйозний локомотив, який заводить наш якісний продукт в ринок.
- Які тенденції має ринок норвезької риби в нашій державі?
- За результатами минулого року, єдиний ринок, який у нас значно знизився за об’ємом імпорту - це Україна. Падіння було десь до 30-ти відсотків. На це був ряд об’єктивних причин. Багато факторів світової економіки впливають на ринок морепродуктів. Серед них - рівень квот, який постійно змінюється. Наприклад, квоти на вилов оселедця цього року нижчі, ніж минулого. В результаті - менше доступного товару і ціна вища. Тому цього року вартість оселедця вища, але сьомга у нас подешевшала. За нашими показниками, сьомги цього року і наступного буде завезено до України більше.
- Зниження цін на рибу у Норвегії суттєво впливає на ціну в українській роздрібній мережі? Іншими словами - чи стане сьомга дешевшою для кінцевого споживача?
- За логікою - так. Але супермаркети завжди краще реагують на підвищення ціни, ніж на зниження. Як тільки у нас підвищення - супермаркети одразу міняють цінники, але знижувати ціну, коли ми це робимо, вони не поспішають. Ось тому ми й хочемо бути присутніми у всьому ланцюжку проходження нашого товару - від вилову до кінцевого споживача, щоб можна було контролювати цінову політику та якість...
- До речі, про якість... Який натуральний колір червоної риби і чи не "підфарбовують" її шкідливими барвниками?
- Якщо говорити про "дику" сьомгу, яка виросла на природі, то вона блідого кольору - рожевого. Чому тоді в результаті розведена риба має насичений колір? В природному середовищі вона харчується лускою креветок, в якій є пігмент астаксантин, що надає рибі кольору. Коли рибу розводять, її годують сухим кормом, він складається з кількох елементів: рибна мука, жири рослинного походження, зернові продукти і астаксантин. Але він зроблений не на основі креветок, бо це було б дуже дорого. На фермах екологічним шляхом створюють штучний астаксантин на основі природних інгредієнтів. Це своєрідний аналог натурального пігменту. Як виявилося, він впливає не лише на колір, як в дикій природі, а й на імунітет риби і являється антиоксидантом. Тобто він не тільки для краси, а ще й корисний для здоров’я риби...
- А для здоров’я людини?
- Для людей він повністю безпечний. Ми, в принципі, могли б його і не додавати до корму, але споживач хоче червону рибу (посміхається). Коли проводили різні експерименти і викладали рибу бліду і більш яскраву - споживач вибирає завжди червону.
- Підкажіть киянам, як вибрати якісну рибу?
- Рекомендовано вибирати рибу, коли вона ціла, бо коли вона вже розрізана, важче щось визначити. Шкіра риби має бути без механічних пошкоджень, надрізів, синців тощо. Далі потрібно натиснути пальцем на філе, воно має бути пружним і зразу ж повернути форму. Ще один важливий показник свіжості - це жабри. Треба їх понюхати. Риба не повинна пахнути рибою, вона має віддавати запахом моря або свіжими устрицями. Це запах правильної риби. І очі риби мають бути прозорими і світлими.
- Які прогнози щодо українського ринку маєте на 2012 рік?
- Якщо щось прогнозувати, то було б добре залишитися на тому ж рівні, який є зараз, плюс-мінус 10 %. Основні наші продукти йдуть в "плюсі": це сьомга, скумбрія, оселедець. Найбільше знизилися поставки такої маленької рибки як мойва. Це знову ж таки залежить від квот на допустимий рівень вилову. Але цей продукт не дорогий, тому й на ціні це не дуже позначилось.
