Закриття популярної газети News of the World може бути пов’язано з наступом уряду на широку свободу журналістів у Європі.
Голова медійної імперії Руперт Мердок на початку липня 2011 року закрив один зі своїх найбільших активів - британський таблоїд News of the World. Мільярдер вирішив не ризикувати і здихатися газети, яка принесла йому 8 млн. фунтів прибутків в 2009 році, проте зараз опинилася в центрі гучного політичного скандалу.
За висловами британських журналістів з журналу The Economist, за останні три роки країна пережила кілька скандальних поштовхів - кризу банківської сфери, інформацію про нецільове використання коштів членами уряду Гордона Брауна і от зараз скандал з прослуховуваннями мобільних телефонів кореспондентами газети News of the World. В переліку осіб, які могли від цього постраждати, згадуються прізвища високопосадових чиновників Скотланд-Ярда, депутатів парламенту, членів уряду і навіть королівська родина. Телефони цих людей, або їхнього оточення зламувалися, а інформація передавалася в газету.
Проте, незрозуміло, чому скандал розгорівся зараз, адже заарештували колишнього редактора газети Ендрю Коулсона, який вже 4 роки не очолював News of the World. Хоча саме зараз уряд підняв питання про саме існування газети і Руперт Мердок погодився закрити видання, яке існує з 1843 року. Не допомогла висока популярність видання та те, що за тиждень продавалося близько 2,8 млн. Так, заступник головного редактора відомої британської газети The Guardian Майкл Вайт заявив інформаційному каналу CNN, що зараз, в скрутні часи для медіа індустрії закривати таку прибуткову газету, не виправдано з економічної точки зору.
Отже, ситуація не може пояснюватися прибутками та акціями. Не досить переконливо виглядає версія про те, що прості громадяни, мобільні яких також зламувалися для отримання інформації, змусили владу закрити газету. Аналітики вважають, що News of the World отримала інформацію про королівську родину чи членів уряду Девіда Кемерона і газету вирішили знищити. І нагадати Мердоку, що не варто розкопувати таємниці.
Крім того британський парламент на хвилі цього скандалу хоче ввести обмеження на діяльність журналістів, особливо з жовтої преси, яких неможливо контролювати. А тут ситуація вже нагадує введення певної цензури. Демократичне суспільства Англії намагається визначити межу, за яку не можна переступати журналістам, й одночасно уникнути звинувачення в тиску на пресу та її власників.
Півтора століття скандалів
Перші випуски News of the World продавалися за часів королеви Вікторії за 8 пенсів та розповідали останні новини в політичному житті королівства. За багато років компанія розширилася і з середини ХХ століття перейшла на розгляд скандалів та журналістські розслідування. Найбільшу відомість газета отримала в 1963 році коли в ній з’явилася інформація про так звану справу Профумо. Коли журналісти отримали відомості, що міністр оборони Великобританії Джон Профумо зустрічається з російської шпигункою. Справа набула розголосу , міністр пішов у відставку, а уряд Гарольда Макмілана не зміг переобратися на другий термін через цю справу./
Наприкінці століття газета досягла свого розквіту. Тоді в неї налічувалося близько 2-3 млн. читачів, в основному в Британії. В 1969 її купив Руперт Мердок, який до цього вже мав кілька австралійських газет і телеканалів. News of the World приносила стабільні прибутки, які зростали щороку в середньому на 5-7%. У той час журналісти зосередилися на розслідуваннях випадків корупції по всьому світу, а також викриванні приватного життя політиків та зірок телебачення. За кілька років газета заслужила славу найбільш небезпечного таблоїда, який міг отримати доступ до багатьох таємниць.
Газета також приклалася до скандалів з нецільовими витратами в кабінеті міністрів лейбористської партії, коли син Гордона Брауна лікувався за державні гроші. Після публікації в News of the World почалося розслідування, яке виявило, що члени уряду використовували кошти платників податків для оплачування садівників, покоївок та приватних робітників. Цей скандал, разом з важкою економічної ситуацією, призвів до падіння лейбористів, які правили країною більше 10 років. Тоді ж з’явилася інформація, що журналісти прослуховують і телефони звичайних людей, які потрапили під теракт в лондонському метро в 2005 році. А в газеті з’явилися роздруківки першої реакції людей на вибухи і потерпілі обурилися з цього. А потім газета надрукувала текст голосової пошти Мілі Дауер, школярки, яку викрали та вбили в 2002 році. Виявилося, що журналісти зламали номер її телефону і читали пошту, а також видаляли повідомлення, коли вже не вистачало місця, хоча дівчина була вже мертва.
Тоді ситуація не пішла далі гучного обговорення в пресі. Проте зараз все набагато серйозніше. Газету закривають, а тих хто з нею співпрацював, арештовують.
Королівські телефони
Деякі аналітики вважають, що крах News of the World почався з того, що вони активно зламували телефони нового консервативного уряду та королівської родини. За останніми даними, під удар потрапили люди, які працювали в резиденції принца Чарльза та наближене коло осіб до принца Вільяма. Журналісти отримували телефонні номери цих людей через хабарі слідчим Скотланд-Ярду. А саме управління внутрішніх справ мало великі відкати після сенсаційних матеріалів.
Тим більше вже відомо, що журналісти використовували приватних детективів, для отримання інформації про політиків та відомих осіб. При чому деяких з цих приватних слідчих уже заарештували. Проте ніхто не знає, чому скандал вибухнув саме зараз, адже газета займалася такою діяльністю вже багато років і періодично її звинувачували в шпигунстві, але все залагоджувалося мирним шляхом. І тепер за кілька тижнів газету просто закрили. Для цього в Британію приїхав сам Руперт Мердок. Спочатку була інформації про переговори з урядом країни, аби залагодити цей конфлікт, та за кілька днів магнат оголосив про остаточне закриття проекту.
Експерти вважають, що тут можуть бути дві переконливі версії подій. Перша полягає в тому, що News of the World отримала компрометуючу інформацію про когось важливого. Адже її колишнього головного редактора Ендрю Коулсона заарештували, хоча ще рік тому він був прес-секретарем голови уряду і почував себе захищеним. А теперішнього головного редактора Ребеку Брукс також вимагають ув’язнити. Крім того таке стрімке закриття відомої газети, що приносила великі прибутки в посткризові часи, може наштовхувати на думку про певні таємниці. За інформацією Reuters, в медійному полі Британії є чутки про перехоплені радіорозмови когось з королівської родини, які могли б скомпрометувати монархію, або урядові таємниці. Тому довелося діяти так швидко.
Тиск на газети
Друга версія більш загальна, і більше хвилює британське суспільство. Вона полягає в тому, що уряд прагне повести цензурний наступ на усі газети і журнали. Для цього він використовує погану славу відомого таблоїда, бо більше 76% британців вважають, що влада має більш тісно контролювати такі ЗМІ, які можуть порушувати закон.
Тоді стає зрозумілим, чому одразу після закриття News of the World постала проблема з BSkyВ. Цю кабельну мережу Руперт Мердок хотів купити ще минулого року. Тоді він отримав попередню згоду від держави на продаж 61% акції. А тепер в парламенті говорять, що треба припинити цей процес, бо австралієць не може контролювати власні газети. Отже, для того, аби створити чи купити ЗМІ в Британії може невдовзі знадобитися згода уряду. За словами голови опозиційних лейбористів Річарда Мілібенда, такий закон вже готується. В ньому також буде посилена відповідальність за незаконні дії журналістів.
Експерти вважають, що влада хоче позбавити себе від другого феномену Wikileaks, тільки місцевого масштабу. З іншого боку, в суспільстві Великобританії ідуть дебати щодо того, наскільки можна обмежити пресу в демократичній державі, де ЗМІ мають значний вплив. Саме населення Англії розділилося навпіл - одна частина виступає за обмеження діяльності більшості жовтих газет, інша наполягає на відкритості інформації та неприпустимості цензури. Адже до 2011 року News of the World постійно отримувала нагороди за важливі журналістські розслідування. Тепер країна має визначитися, що буде іти за цим закриттям - поодинокий випадок чи початок закритості політиків та королівської родини.
