Загроза дефолту України перебільшена, проте все-таки існує, вважають економісти.
Україні загрожує дефолт, і ця загроза зберігатиметься, доки не буде скорочено дефіцит державного бюджету, і доки країна не припинить жити в борг, вважає екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник. "Життя в борг - це дорога, яка призводить до надзвичайно серйозних випробувань. Країна і досі рухається цим шляхом, тому загроза дефолту є. Не обов’язково, що він буде, але якщо нічого не робити - прорве сто відсотків. А зійти з цього шляху можна, тільки зменшуючи дефіцит бюджету", - зазначив Пинзеник.
Заява Віктора Пинзеника вкотре збурила дискусію про можливість дефолту України, проте далеко не всі експерти погодилися з думкою екс-міністра.
Економісти розповіли "Главреду" про імовірність загрози дефолту країни, а також поділилися власним баченням того, як слід діяти уряду, аби уникнути такого сумного сценарію розвитку подій.
Віталій Кравчук, старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
Загроза дефолту існуватиме, якщо наш уряд матиме проблеми із рефінансуванням своїх боргових зобов’язань. Проте я поки що не бачу причин появи подібних проблем або складностей із запозиченням на внутрішньому і зовнішньому ринках. На зовнішньому ринку ми виконали як мінімум половину програми запозичень, навіть більше, через випуск єврооблігацій. На внутрішньому ринку випускаються ОВДП, причому ставки досить маленькі. Тож попит на них є, причому за прийнятними для уряду цінами.
Я не бачу катастрофічних сценаріїв, за яких би раптом український уряд втратив доступ до внутрішнього чи зовнішнього ринку запозичень. А якщо навіть такі пертурбації відбуватимуться, залишається діюча програма з Міжнародним валютним фондом. І в разі кризової ситуації вона завжди може бути спрямована на підтримку резервів Національного банку і безпосередньо - бюджету.
Що потрібно робити уряду, аби мінімізувати ризики такої ситуації? Зменшення дефіциту бюджету і відсутність амбіцій щодо підвищення соціальних виплат буде правильною політикою, яка дозволить це зробити. Власне поки що уряд проводить саме таку політику. Звичайно, було не зовсім правильним рішення про підвищення зарплат на більше, ніж планувалося раніше, але, в принципі, це не передбачає збільшення дефіциту. Крім того, плани у сфері соціальної політики на наступний рік є доволі амбітними. Якщо буде прийнята пенсійна реформа, то це матиме надзвичайно великий і безпосередній ефект і дозволить зменшити на декілька мільярдів витрати бюджету на підтримку Пенсійного фонду в наступних роках.
Олександр Кендюхов, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів:
До початку 2013 року загроза дефолту для України невелика, але існує. Проте основна проблема пов’язана не з дефіцитом бюджету, а з постійним перевищенням імпорту над експортом, зростаючим від’ємним торговельним сальдо, а також із тим, що офіційна статистика не враховує контрабанду в плані імпорту.
Крім того, до проведення Євро-2012 велика імовірність того, що нашій країні в разі необхідності надаватимуть кредити, аби на належному рівні провести захід.
Основні виплати зовнішніх боргів припадають на кінець 2012-початок 2013 року. На початку 2013 року зовнішній борг становитиме близько 45-50% ВВП.
Проте до того часу відбудеться перерозподіл земельних ресурсів у результаті функціонування ринку землі, який от-от буде запущений. Відтоді Україна зможе повертати борги своїми земельними ресурсами, що свого часу зробила Аргентина. Думаю, такий сценарій найбільш імовірний.
Тож імовірність дефолту України найближчим часом, наприклад, восени - дуже низька. Хоча, звичайно, загроза існує.
Проблема в тому, що структура національного виробництва не дозволяє заробляти грошові ресурси у необхідній кількості на зовнішніх ринках. І вона залишається незмінною вже 20 років української незалежності. Вона стає більш енергоємною, матеріально і морально застарілою. Тож основні проблеми почнуться в першій половині 2013 року.
До речі, багато економістів зі світовим іменем прогнозують чергове загострення світової економічної кризи саме в цей період. І країни Європи, і країни США готуються до цього сценарію. В таких умовах мало хто видаватиме кредити Україні. Найбільша імовірність того, що кредитну лінію відкриє Китай, оскільки до того часу він залишиться єдиною країною, якій буде не шкода роздавати долари під заставу землі.
Нинішня влада об’явила курс відповідних реформ. Проведена податкова реформа. Хоча насправді податкова система залишилася такою, як була. З дня на день мають прийняти пенсійну реформу. Хоча як вона вплине на структуру національного виробництва - не зрозуміло. Я веду до того, що всі реформи мають бути спрямовані на зміну структури національного виробництва - перетворення його з енергоємного та морально застарілого з застарілим обладнанням на високотехнологічне, високорентабельне та експортно орієнтоване. Сьогодні не зрозуміло, як реформи, що проводяться в країні, сприятимуть зміні структури національного виробництва.
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:
Заява Пинзеника повторила те, що я кажу вже протягом двох років: ми наближаємося до дефолту. Насправді у нас вже зараз є дефолт - відтягується тільки його юридичний вимір. Заява Пинзеника вагома, тому що він є професійним макроекономістом із достатнім урядовим досвідом.
Тож є реальний дефолт, а найближчим часом може статися і юридичний дефолт. Уряд неспроможний виконувати свої зобов’язання по обслуговуванню соціальних видатків і всіх інших видатків, пов’язаних із виконанням витрат по бюджетній сфері. Зокрема, з 2010 року Пенсійний фонд щомісяця недобирає 6-7 мільярдів гривень, аби виконати всі зобов’язання по виплатам пенсій. І ця сума йому виплачується з державного бюджету. Але в держбюджеті цих грошей також немає, тому уряду доводиться позичати цю суму.
Немає грошей, аби розраховуватися за російський газ. А для закачування газу в газосховища щомісяця потрібен 1 мільярд доларів. У НАК "Нафтогазу" є максимум 200 мільйонів, 800 мільйонів доларів йому потрібно десь брати щомісяця.
Отже, щомісяця потрібно приблизно 1,6 мільярдів доларів, щоб закривати ці дві дірки. При цьому надходження до державного бюджету значно менші, ніж це передбачалося. Тож ця дірка закривається через боргові запозичення. Так, протягом червня уряд випустив євробонди на 1 мільярд 250 мільйонів доларів, взяв кредиту (200 мільйонів доларів) у Світового банку - це вже майже 1,5 мільярди доларів. Плюс всередині країни було випущено ОВДП на 4 мільярди гривень, які змушені були купити комерційні банки.
Виходить, щомісяця уряду доводиться позичати як мінімум 2 мільярди доларів. Таким чином, зростає наш борг, який сьогодні становить близько 59 мільярдів доларів. Остання офіційна цифра - 57 мільярдів доларів, але зараз вона більша. Отже, ми вже пройшли позначку 40% від ВВП (ВВП в 2010 році - 136 мільярдів доларів). Думаю, до кінця липня наш борг складатиме 60 мільярдів доларів. Якщо така динаміка зберігатиметься, то наш державний борг становитиме 50% ВВП вже у вересні цього року.
Аби уникнути такого сценарію, уряду потрібно негайно почати скорочувати державні витрати, передусім, непродуктивні витрати. В умовах фактичного банкрутства країни витрачати величезні гроші на державний, каральний і репресивний апарат - абсолютно неприпустимо. Ці витрати також йдуть на Адміністрацію президента, Кабмін, Верховну Раду. Саме їх потрібно скоротити мінімум на 70%. Проте нинішня влада цього робити не буде - вона ж не може сама себе підрізати. Тому ми наближаємося до колапсу.
Ярослав Жаліло, завідуючий відділом економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень:
Конкретних передумов дефолту України немає. Так, є високий рівень зовнішнього боргу, але країна добре справляється з його обслуговуванням. Навіть якщо будуть затримки фінансування з боку Міжнародного валютного фонду, Україна все одно зможе забезпечити обслуговування зовнішнього боргу.
Тож передумов, які б свідчили про загрозу дефолту, я не бачу. Це - надто песимістичне бачення справ.
Ця тема часто піднімається, тому що комусь потрібно знаходитися в центрі політичної уваги. Це можна зробити, "вкинувши" в суспільство повідомлення, що будоражать громадську думку.
Існує ризик, що ми опинимося в ситуації "Вовки, вовки!" - докричимося, що суспільство перестане реагувати. І коли виникне справжня загроза дефолту, ніхто не сприйматиме її всерйоз.
У нас дійсно є певні ризики, пов’язані з високим рівнем державного бюджету та великою сумою зовнішніх боргів, а відповідно - високою потребою у фінансуванні цих боргів. Крім того, ми поки що знаходимося у нестабільному стані після виходу з кризи, тому перспективи економічної динаміки і України, і світу поки що вельми непевні. Українська економіка дуже залежить від динаміки світової економіки. Тому коли говорять про ризик чергової кризи світової економіки, то, зрозуміло, що йдеться і про ризик кризи в Україні.
Україні загрожує дефолт, і ця загроза зберігатиметься, доки не буде скорочено дефіцит державного бюджету, і доки країна не припинить жити в борг, вважає екс-міністр фінансів України Віктор Пинзеник. "Життя в борг - це дорога, яка призводить до надзвичайно серйозних випробувань. Країна і досі рухається цим шляхом, тому загроза дефолту є. Не обов’язково, що він буде, але якщо нічого не робити - прорве сто відсотків. А зійти з цього шляху можна, тільки зменшуючи дефіцит бюджету", - зазначив Пинзеник.
Заява Віктора Пинзеника вкотре збурила дискусію про можливість дефолту України, проте далеко не всі експерти погодилися з думкою екс-міністра.
Економісти розповіли "Главреду" про імовірність загрози дефолту країни, а також поділилися власним баченням того, як слід діяти уряду, аби уникнути такого сумного сценарію розвитку подій.
Віталій Кравчук, старший дослідник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій:
Загроза дефолту існуватиме, якщо наш уряд матиме проблеми із рефінансуванням своїх боргових зобов’язань. Проте я поки що не бачу причин появи подібних проблем або складностей із запозиченням на внутрішньому і зовнішньому ринках. На зовнішньому ринку ми виконали як мінімум половину програми запозичень, навіть більше, через випуск єврооблігацій. На внутрішньому ринку випускаються ОВДП, причому ставки досить маленькі. Тож попит на них є, причому за прийнятними для уряду цінами.
Я не бачу катастрофічних сценаріїв, за яких би раптом український уряд втратив доступ до внутрішнього чи зовнішнього ринку запозичень. А якщо навіть такі пертурбації відбуватимуться, залишається діюча програма з Міжнародним валютним фондом. І в разі кризової ситуації вона завжди може бути спрямована на підтримку резервів Національного банку і безпосередньо - бюджету.
Що потрібно робити уряду, аби мінімізувати ризики такої ситуації? Зменшення дефіциту бюджету і відсутність амбіцій щодо підвищення соціальних виплат буде правильною політикою, яка дозволить це зробити. Власне поки що уряд проводить саме таку політику. Звичайно, було не зовсім правильним рішення про підвищення зарплат на більше, ніж планувалося раніше, але, в принципі, це не передбачає збільшення дефіциту. Крім того, плани у сфері соціальної політики на наступний рік є доволі амбітними. Якщо буде прийнята пенсійна реформа, то це матиме надзвичайно великий і безпосередній ефект і дозволить зменшити на декілька мільярдів витрати бюджету на підтримку Пенсійного фонду в наступних роках.
Олександр Кендюхов, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів:
До початку 2013 року загроза дефолту для України невелика, але існує. Проте основна проблема пов’язана не з дефіцитом бюджету, а з постійним перевищенням імпорту над експортом, зростаючим від’ємним торговельним сальдо, а також із тим, що офіційна статистика не враховує контрабанду в плані імпорту.
Крім того, до проведення Євро-2012 велика імовірність того, що нашій країні в разі необхідності надаватимуть кредити, аби на належному рівні провести захід.
Основні виплати зовнішніх боргів припадають на кінець 2012-початок 2013 року. На початку 2013 року зовнішній борг становитиме близько 45-50% ВВП.
Проте до того часу відбудеться перерозподіл земельних ресурсів у результаті функціонування ринку землі, який от-от буде запущений. Відтоді Україна зможе повертати борги своїми земельними ресурсами, що свого часу зробила Аргентина. Думаю, такий сценарій найбільш імовірний.
Тож імовірність дефолту України найближчим часом, наприклад, восени - дуже низька. Хоча, звичайно, загроза існує.
Проблема в тому, що структура національного виробництва не дозволяє заробляти грошові ресурси у необхідній кількості на зовнішніх ринках. І вона залишається незмінною вже 20 років української незалежності. Вона стає більш енергоємною, матеріально і морально застарілою. Тож основні проблеми почнуться в першій половині 2013 року.
До речі, багато економістів зі світовим іменем прогнозують чергове загострення світової економічної кризи саме в цей період. І країни Європи, і країни США готуються до цього сценарію. В таких умовах мало хто видаватиме кредити Україні. Найбільша імовірність того, що кредитну лінію відкриє Китай, оскільки до того часу він залишиться єдиною країною, якій буде не шкода роздавати долари під заставу землі.
Нинішня влада об’явила курс відповідних реформ. Проведена податкова реформа. Хоча насправді податкова система залишилася такою, як була. З дня на день мають прийняти пенсійну реформу. Хоча як вона вплине на структуру національного виробництва - не зрозуміло. Я веду до того, що всі реформи мають бути спрямовані на зміну структури національного виробництва - перетворення його з енергоємного та морально застарілого з застарілим обладнанням на високотехнологічне, високорентабельне та експортно орієнтоване. Сьогодні не зрозуміло, як реформи, що проводяться в країні, сприятимуть зміні структури національного виробництва.
Олег Соскін, директор Інституту трансформації суспільства:
Заява Пинзеника повторила те, що я кажу вже протягом двох років: ми наближаємося до дефолту. Насправді у нас вже зараз є дефолт - відтягується тільки його юридичний вимір. Заява Пинзеника вагома, тому що він є професійним макроекономістом із достатнім урядовим досвідом.
Тож є реальний дефолт, а найближчим часом може статися і юридичний дефолт. Уряд неспроможний виконувати свої зобов’язання по обслуговуванню соціальних видатків і всіх інших видатків, пов’язаних із виконанням витрат по бюджетній сфері. Зокрема, з 2010 року Пенсійний фонд щомісяця недобирає 6-7 мільярдів гривень, аби виконати всі зобов’язання по виплатам пенсій. І ця сума йому виплачується з державного бюджету. Але в держбюджеті цих грошей також немає, тому уряду доводиться позичати цю суму.
Немає грошей, аби розраховуватися за російський газ. А для закачування газу в газосховища щомісяця потрібен 1 мільярд доларів. У НАК "Нафтогазу" є максимум 200 мільйонів, 800 мільйонів доларів йому потрібно десь брати щомісяця.
Отже, щомісяця потрібно приблизно 1,6 мільярдів доларів, щоб закривати ці дві дірки. При цьому надходження до державного бюджету значно менші, ніж це передбачалося. Тож ця дірка закривається через боргові запозичення. Так, протягом червня уряд випустив євробонди на 1 мільярд 250 мільйонів доларів, взяв кредиту (200 мільйонів доларів) у Світового банку - це вже майже 1,5 мільярди доларів. Плюс всередині країни було випущено ОВДП на 4 мільярди гривень, які змушені були купити комерційні банки.
Виходить, щомісяця уряду доводиться позичати як мінімум 2 мільярди доларів. Таким чином, зростає наш борг, який сьогодні становить близько 59 мільярдів доларів. Остання офіційна цифра - 57 мільярдів доларів, але зараз вона більша. Отже, ми вже пройшли позначку 40% від ВВП (ВВП в 2010 році - 136 мільярдів доларів). Думаю, до кінця липня наш борг складатиме 60 мільярдів доларів. Якщо така динаміка зберігатиметься, то наш державний борг становитиме 50% ВВП вже у вересні цього року.
Аби уникнути такого сценарію, уряду потрібно негайно почати скорочувати державні витрати, передусім, непродуктивні витрати. В умовах фактичного банкрутства країни витрачати величезні гроші на державний, каральний і репресивний апарат - абсолютно неприпустимо. Ці витрати також йдуть на Адміністрацію президента, Кабмін, Верховну Раду. Саме їх потрібно скоротити мінімум на 70%. Проте нинішня влада цього робити не буде - вона ж не може сама себе підрізати. Тому ми наближаємося до колапсу.
Ярослав Жаліло, завідуючий відділом економічної та соціальної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень, президент Центру антикризових досліджень:
Конкретних передумов дефолту України немає. Так, є високий рівень зовнішнього боргу, але країна добре справляється з його обслуговуванням. Навіть якщо будуть затримки фінансування з боку Міжнародного валютного фонду, Україна все одно зможе забезпечити обслуговування зовнішнього боргу.
Тож передумов, які б свідчили про загрозу дефолту, я не бачу. Це - надто песимістичне бачення справ.
Ця тема часто піднімається, тому що комусь потрібно знаходитися в центрі політичної уваги. Це можна зробити, "вкинувши" в суспільство повідомлення, що будоражать громадську думку.
Існує ризик, що ми опинимося в ситуації "Вовки, вовки!" - докричимося, що суспільство перестане реагувати. І коли виникне справжня загроза дефолту, ніхто не сприйматиме її всерйоз.
У нас дійсно є певні ризики, пов’язані з високим рівнем державного бюджету та великою сумою зовнішніх боргів, а відповідно - високою потребою у фінансуванні цих боргів. Крім того, ми поки що знаходимося у нестабільному стані після виходу з кризи, тому перспективи економічної динаміки і України, і світу поки що вельми непевні. Українська економіка дуже залежить від динаміки світової економіки. Тому коли говорять про ризик чергової кризи світової економіки, то, зрозуміло, що йдеться і про ризик кризи в Україні.
