Цінні папери - це документи, що визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (емітентом), і їхнім власником та засвідчують право володіння корпоративними правами. Якщо цінність акцій визначає ринок, то визначення форми їх існування взяла на себе держава, яка ініціювала процес дематеріалізації цінних паперів. Його планують завершити вже восени. Проте ринок продемонстрував неготовність до бездокументарної форми існування акцій, вказуючи на недосконалість законодавчої бази, стислі строки проведення процедури та інші труднощі. Ми звернулися до фахівців, які добре розуміються на дематеріалізації, із проханням розповісти про основні проблеми цього процесу та способи їх вирішення. Тож чи добре врегульований процес дематеріалізації та що слід змінити в підході до знерухомлення цінних паперів?
Керівник юридичного відділу ВАТ "Українська біржа" Юлія МОРОЗЕНКО:
- Закон України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. № 514-УІ передбачає, що акції товариства існують виключно в бездокументарній формі (ч. 2 ст. 20), отже, багатьом акціонерним товариствам дематеріалізації не уникнути.
Процедура дематеріалізації акцій регламентована Положенням про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, затвердженим рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.06.2000 р. № 98 (далі - Положення). Отже, нормативно процес дематеріалізації акцій достатньо регламентований.
Однак практика свідчить, що зазначена процедура супроводжується проблемами, які виникають внаслідок "технічних" помилок емітентів. Слід звернути увагу на те, що процедура дематеріалізації акцій складається з більш ніж півтора десятка етапів, кожний із яких, своєю чергою, складаються з декількох заходів, які необхідно проводити послідовно (з урахуванням встановлених Положенням строків та вимог до документів, які складаються за результатом певного заходу). Загальна тривалість процедури - приблизно п’ять місяців.
Треба розуміти, що помилка, допущена на ранніх етапах, може ускладнити або навіть унеможливити проведення процедури дематеріалізації акцій. Щоб уникнути такої ситуації, необхідно складати календарний план із зазначенням окремих етапів, заходів, що входять до них, точних строків їх виконання, а також переліку документів, необхідних на тому чи іншому етапі. При цьому слід врахувати, що найближчим часом - зі збільшенням кількості емітентів, які проходять процедуру заміни свідоцтва про реєстрації випуску у процесі дематеріалізації акцій, - територіальним управлінням ДКЦПФР буде дедалі складніше справлятися з потоком заяв емітентів, отже, необхідно додати резервний час до кожного заходу плану, визначити відповідальну особу, яка контролюватиме виконання всіх заходів, або залучити професійних юристів, які мають практичний досвід у цій сфері.
Керівник проектів компанії з управління активами "КІНТО" Олена ВАСИЛЬЧЕНКО:
- Крок до масового переходу на бездокументарну форму існування цінних паперів був зроблений в Україні у Законі "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про АТ), який у 2008 р. передбачив для всіх АТ вимогу про перехід на бездокументарну форму існування акцій вже до кінця жовтня 2010 р.
Однак незабаром стало зрозуміло, що цей перехід непростий, не зовсім вписується в чинне законодавче поле і потребує близько півроку. Останні два роки ми спостерігаємо за двома явищами, що відбуваються на фондовому ринку в цій сфері. Перше - це спроби законослухняних емітентів укластися у відведений Законом про АТ строк та здійснити дематеріалізацію своїх акцій, незважаючи на численні проблеми. Друге - це дискусія про те, що в зазначені строки зробити це всім АТ нереально і термін переходу треба відкласти принаймні на два роки. Аргументи про складність та довготривалість процесу дематеріалізації, на мою думку, не основні. Адже хто сказав, що на емітентів цінних паперів на вітчизняному фондовому ринку чекає легке та безтурботне життя? Водночас деякі законодавчі неузгодженості роблять процес дематеріалізації вразливим і можуть спричинити конфліктні ситуації в майбутньому. Однак для зняття цієї напруги, так само як і для відтермінування кінцевого строку переходу всіх АТ на бездокументарну форму існування акцій, необхідні зміни до низки законів, що, своєю чергою, потребуватиме часу, і є ризик не встигнути зробити це до кінця жовтня.
Зараз уже всім зрозуміло, що проблема дематеріалізації має вирішуватися комплексно і концептуально. Адже не можна ігнорувати інтереси та права ні емітентів, ні акціонерів, ні реєстраторів, які зараз обслуговують документарні випуски акцій. В жодному разі не можна створювати загрозу втрати дрібними акціонерами їхньої власності, навіть отриманої безкоштовно під час приватизації, або нехтувати законним правом акціонерів на отримання від АТ інформації про корпоративні події, наприклад загальні збори. Що стосується реєстраторів, то днями набрав чинності Закон, який дозволяє їм отримати ліцензію зберігача цінних паперів без набуття статусу торговця цінними паперами чи банку. Це позитивний крок, який дозволить реєстраторам трансформуватися у зберігачів та обслуговувати емітентів і надалі.
Не заперечуючи проти прогресивності та сучасності бездокументарної форми існування акцій, як представник галузі спільного інвестування звертаю увагу на доцільність диференційованого підходу до її запровадження для всіх емітентів акцій. Так, корпоративні інвестиційні фонди (далі - КІФ) нерідко створювали в Україні у формі акціонерних товариств, як закриті строкові інститути спільного інвестування. Активний обіг їхніх акцій на вторинному ринку не спостерігається, ризиків протиправних захоплень та рейдерських атак немає. Через це небезспірний аргумент прихильників обов’язкової дематеріалізації, що реєстраторів можуть використовувати для здійсненні таких протиправних дій, взагалі недоречний. Тому чому б не дозволити КІФам до закінчення строку їхньої діяльності зберігати (за бажанням учасників) документарну форму існування акцій, адже реєстратори ще залишатимуться на фондовому ринку і обслуговуватимуть випуски інших видів цінних паперів, крім акцій?
Нещодавно при Консультаційно-експертній раді Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України була створена робоча група, яка запропонувала Комісії своє вирішення проблеми обов’язкової дематеріалізації акцій. Який шлях обере ДКЦПФР, ми дізнаємося дуже скоро. Але, хоча остаточне рішення (у разі зміни підходів) за народними депутатами, навряд чи думку Комісії як основного регулятора фондового ринку не буде взято до уваги.
Керуючий партнер Investor Relations Agency Олександр НІКІШЕВ:
- Перш за все слід зазначити, що більшість акціонерних товариств в Україні утворилася у процесі приватизації. Це зумовило значну кількість акціонерних товариств (на 1 квітня 2010 р. - 30014), а також акціонерів - фізичних осіб.
Процес дематеріалізації необхідно проводити відповідно до Положення про порядок переведення випуску іменних акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування (рішення ДКЦПФР від 30.06.2000 р. № 98 з подальшими змінами та доповненнями). Водночас законність механізму, прописаного в цьому документі, у будь-який момент може бути поставлена під сумнів. Пункт 2.5 Положення передбачає обов’язок емітента відкрити у зберігача рахунок у цінних паперах, щоб зарахувати на нього акції для тих акціонерів, які самостійно не відкриють рахунки в цінних паперах. Цю норму можна трактувати як порушення прав акціонерів щодо форми існування їхніх цінних паперів та права вибору зберігача, а тому не відповідає ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 5 ст. 4 Цивільного кодексу України. Крім того, практика засвідчила і необхідність інших змін до процесу дематеріалізації.
Як відомо, КЕР ДКЦПФР визначила недостатність законодавчого регулювання дематеріалізації. До того ж члени КЕР розробили спеціальний законопроект, який має врегулювати спірні питання, що виникли під час проведення дематеріалізації. Правовою підставою для розробки законопроекту є відсутність механізму дематеріалізації акцій, який забезпечував би захист прав акціонерів, що отримали право власності у процесі масової приватизації.
Директор ТОВ "Емкою" Євген ПЕТРИК:
- Дематеріалізація акцій - доволі складна процедура. Звичайно, емітенту, який здійснює дематеріалізацію акцій раз у житті, важко провести її з дотриманням всіх вимог та термінів. Протягом цього року в Україні було проведено, у тому числі і нашою компанією, багато семінарів, круглих столів тощо, на яких детально роз'яснювалась процедура дематеріалізації.
Можна сказати, що дематеріалізація акцій загалом адекватно врегульована ДКЦПФР, незважаючи на те, що Положенню, яке регламентує цей процес, вже десять років.
Звичайно, в Положенні є кілька норм, які потребують удосконалення або спрощення. Насамперед це стосується визначення дати припинення ведення реєстру. Згідно з Положенням ця дата визначається на 45-60-й день після дати видачі ДКЦПФР свідоцтва про реєстрацію випуску акцій, яку важко вгадати під час проведення загальних зборів. Доцільно було б скоротити цей термін, адже переважна більшість акціонерів не користується своїм правом на самостійне знерухомлення акцій.
Ми вважаємо, що не потрібно змінювати коней на переправі, адже кілька тисяч АТ вже перевели свої акції в бездокументарну форму. А з вересня цього року розпочнеться активна фаза дематеріалізації, бо термін, відведений Законом України "Про акціонерні товариства", спливає. Зміна процедури призведе до затримок на всіх її стадіях, оскільки всім задіяним сторонам (ДКЦПФР, депозитаріям, зберігачам, реєстраторам та самим емітентам) доведеться поспіхом пристосовуватися до нових правил.
Єдине, на що треба звернути увагу регулятору, - це дії окремих реєстраторів, які виставляють емітентам за свої "послуги" зі зберігання документів рахунки на десятки тисяч гривень, що, звичайно, є простим здирництвом.
