У Києві зафіксовано 82 зсувонебезпечні ділянки, які становлять п’ять відсотків від загальної площі міста. Із них приблизно десять знаходяться в аварійному стані, і після кожної сильної зливи є реальна загроза будівлям і, що страшніше, життю людей.
Щоправда, через брак коштів та складну економічну ситуацію останніх кілька років протизсувні заходи в місті фінансуються не в повному обсязі.
Директор ВАТ "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (СУППР) Олег Рубльов показує пухкеньку папку переписки з чиновниками щодо проблеми зсуву ґрунту на вулиці Костьольній, 10 і Трьохсвятительській, 5/1. "Процес зсуву ґрунту на цій ділянці наше підприємство фіксувало ще в 2002 році,- розповідає він.- Проте на попередження надзвичайної ситуації грошей вчасно не могли виділити, тому їх довелося шукати в екстреному режимі, коли зсув таки стався. На жаль, це тенденція щодо протизсувних робіт на більшості таких аварійних ділянках у місті. Наше підприємство має напрацьовану документацію на протизсувні заходи на 40-45 мільйонів гривень, проте "бюджет" СУППР значно скромніший. За перше півріччя 2010-го здійснено поточний ремонт гідротехнічних споруд на 4 838,4 тисячі гривень - на капітальний ремонт грошей немає".
Зсувонебезпечні процеси фіксують здебільшого на території приватного сектору правого берега Києва, що розташований уздовж ярів чи балок. Проблема в тому, що переважна більшість вулиць тут зовсім не мають каналізації та зливостоків. Або ж ці об'єкти в занедбаному стані. Як, наприклад, на Кловському узвозі, 14/18 через зруйнований приймальний дощовий колодязь розмиває аварійний схил. "Якщо вдасться каналізувати приватний сектор у зсувонебезпечній зоні, то аварійність там якщо не припиниться, то принаймні значно уповільниться,- каже Олег Рубльов.- У нас є приклад із Краматорським провулком, де у свій час ми фіксували величезний зсув, який перестав "рости" після того, як проклали каналізацію". Він вважає, що наразі потрібно зробити ревізію водопровідних комунікацій у зсувонебезпечній частині міста, насамперед у центральних районах старої забудови, і не допустити підвищення ґрунтових вод. Найгірша ситуація із цегляним колектором на вулиці Фрунзе, він забивається ґрунтовою пульпою та іншим мотлохом. Уже багато років керівництво "Київавтодору" говорить про потребу реконструкції русла Либеді, річки Нивки, Сирецького струмка, Дарницького меліоративного каналу. За словами головного інженера "Київавтодору" Василя Мельниченка, головна причина підтоплення столиці - це проблема річки Либеді. Фахівці запевняють: якщо нині влада міста не знайде кошти на капітальну реконструкцію цих об’єктів, то з часом місто може опинитися в ситуації, коли зсуви почнуться не лише на схилах, а й на відносно "благополучних" ділянках - підтоплення не витримають неглибокі фундаменти хрущовок і дев’ятиповерхівок, що збудовані в сімдесятих роках.
