Новий процес у справі Михайла Ходорковського став головною темою радше світових, ніж російських засобів масової інформації. З першого погляду, це може здивувати. Адже сам факт появи у Москві колись найбагатшої людини в Росії - вже сенсація. А ще коли йдеться про можливість нового суворого вироку. І, здавалося б, саме про цей процес і треба розповідати. І зовсім не тільки на шпальтах ділових газет, які ще можуть дозволити собі певну фронду і пам’ятають Ходорковського не як найвідомішого російського в’язня, а як успішного бізнесмена і героя нафтового ринку.
Проте російські ЗМІ можна зрозуміти. Для їхніх західних колег процес Ходорковського - це черговий тест на зміни у Російській державі. Про такі зміни почали говорити відразу після обрання Дмітрія Медвєдєва новим президентом Росії. Багато хто вважав, що новий президент є іншим, ніж його попередник, не служив у КДБ, має інший життєвий досвід і тому не захоче плямувати свою політичну репутацію новим процесом проти Ходорковського. Це я не просто роблю якусь квінтесенцію західних думок, а цитую слова дружини Ходорковського якраз перед цим новим процесом. Проте російський спостерігач усвідомлює, що до реального перебігу подій усе це майже не має відношення. І справа зовсім не у особистості чи намірах Медвєдєва, а у розкладі сил у російському керівництві та бізнесі. І цей розклад сил - священна корова для того режиму, який сформувався в Росії.
Варто нагадати, що на момент арешту Михайла Ходорковського у нього було чимало впливових союзників у російських коридорах влади. Проти ув’язнення олігарха виступали і тодішній глава адміністрації Олександр Волошин, і керівник уряду Михайло Касьянов. І навіть тодішній заступник глави адміністрації Дмітрій Медвєдєв виступав проти втручання держави у справу ЮКОСу. Тож ворогом Ходорковського його точно не можна назвати. Проте, як відомо, виграли ті, хто вважав арешт Ходорковського і процес над ним найкращим виходом із ситуації. Більше того, справа закінчилася не тільки арештом Ходорковського, не лише знищенням його компанії, проте і відставками Касьянова та Волошина. Так склався новий баланс сил у російській владі.
І випустити Ходорковського - про це чиновники говорять у приватних розмовах - це означає змінити такий баланс сил повністю. Поки прем’єром країни працює Владімір Путін, а головними олігархами вважаються люди на кшталт Романа Абрамовича чи Олега Дерипаски, про це годі й думати. Ув’язнення Ходорковського - невід’ємний елемент путінської політичної системи. І системи взаємин у бізнесі також. Тож Михайла Ходорковського і Платона Лєбєдєва привезли до Москви не для того, щоб випустити...
Проте зрозуміле й інше - саме зараз путінська політична система наближається до свого логічного завершення. Її ворогом виявився зовсім не Ходорковський. Існувати далі їй не дає ЇЇ Величність Економіка. Саме економічна криза продемонструвала, що російські керівники не здатні бути серйозними управлінцями, а так звані олігархи можуть тільки обкрадати державу, однак не знають, як правильно вкладати гроші і як рятувати отриманий колись за копійки бізнес. Тому питання демонтажу системи, вибудуваної за часів президентства Владіміра Путіна - це тільки питання часу. І до того ж, не дуже довгого. Хоча може йтися, звичайно ж, не про місяці, а про роки, але вже й не про п’ятирічки...
І тому можна сказати, що яким би не був вирок нового процесу - Михайло Ходорковський буде звільнений не через два десятиріччя. Проте на лавах підсудних ми побачимо багатьох із тих, кого вважаємо сьогодні господарями долі та улюбленцями успіху. І саме розслідування діяльності цих шанованих людей стане частиною демонтажу існуючої політичної системи і побудови нової. Я не ризикну сказати, що вона буде набагато кращою за вже існуючу. Просто розклад сил у ній буде іншим.
